Channels

Top 100 Trending New

Categories

Crypto Gaming News Entertainment Music Sports Tech Gambling Bots and mini apps Finance Business Education Lifestyle Health Travel Auto Fashion Jobs Dating Deals and shopping

Stickers

Stickers Emoji Themes Wallpapers

Bots Gifts Tools

Currency

$ USD ₽ RUB € EUR ₴ UAH ₸ KZT ₺ TRY zł PLN ₪ ILS AED AED R$ BRL Rp IDR RM MYR ¥ JPY ₩ KRW CN¥ CNY

Theme

Português (Brasil)

Bahasa Indonesia

Беларуская

Українська

Channels Categories Stickers Bots Gifts Tools

Premium Wiki Glossary Legal

Notifications Settings Log in

я думаю: post #186 — TG.ME

я думаю@ya_dumay · 481 subscribers Open in TelegramOpen

[media without text]

t.me/ya_dumay/186

September 30, 2025

More from this channel

Сьогодні збиралась у госпіталь і думала: — Що я можу принести цим чоловікам? Чи є сенс у цих відвідуваннях? Справа в тому, що коли відвідування лікарні — це одноразова акція, то це досить емоційний досвід. Ти відчуваєш значущість того, що ти робиш, і отримуєш хвилю натхнення, щоб ще колись зробити те саме. Але коли ці візити перетворюються в щотижневу рутину, то емоції спадають, і буває, здається, що ця мізерна справа нікому не потрібна. Останнім часом зі знайомих військових в лікарні у нас лишився один чоловік. Інших виписали або перевели у інші лікарні. Тому ми заходили у рандомні палати, знайомилися, роздавали смаколики, спілкувалися, іноді грали на музичних інструментах. А це ну зооовсім інакше, ніж приходити до знайомих. До знайомих знаєте як приходять? «Ооо, дружище, ти вже сів на крісло колісне! Вааау! Оце прогрес! А що кажуть лікарі?» — ну і пішло-поїхало. Десь там хтось вже заварює чайок чи каву, дістає шоколадки, ми настроюємо скрипку і гітару, і відчуваємо себе потрібними тут, бо знаємо, що нас чекали. А в нові палати заходити — це завжди ризик, що тебе не сприймуть і не захочуть спілкування з тобою. Тому я без особливого ентузіазму збиралася на сьогоднішні відвідини. Десь коли гостинці у пакеті почали закінчуватися, ми зайшли у рандомну палату в хірургії. І тут я бачу знайоме обличчя! Я одразу впізнала цього чоловіка, і навіть згадала його імʼя, хоча на імена у мене така собі памʼять. Він лежав у лікарні десь півтора року тому. Тоді йому дуже подобалась гра на скрипці, і він завжди радів нашому приходу. Я частенько вела бесіди з ним про все на світі. Він не очікував нас знову побачити. Думав, що ми вже перестали приходити у лікарню. Казав, що розповідав усім знайомим, як круто було, що до нього у лікарні приходила молодь, яка підтримувала його і говорила про Бога. За класикою, хлопці виконали християнський гімн на інструментах. Потім я прочитала слова: перший куплет і приспів, і зупинилась. Мені здавалось, що цього достатньо. Але Валентин запитав: — Це весь текст? Я запнулась. – Нііі, — кажу, червоніючи, — там ще є куплети. — Прочитайте все. — попросив він. Я прочитала текст, але знову таки зупинилась на останньому куплеті. Він був про смерть і воскресіння. Я подумала, що військові не люблять говорити про смерть, і не стала читати його. А дарма. Валентин помовчав, а потім промовив: — Я, хоч і не сильно вірю у Бога, але дуже люблю, коли ви читаєте такі тексти. Від них мені так добре на душі. Знаєте, там, на нулі, кожен молиться до Бога, як знає. Навіть найбрутальніші хлопці читають молитви десь в куточку перед боєм. Читайте нам ці тексти, не соромтесь. Я виходила із палати із широченною посмішкою. Це все недарма, навіть якщо нас тут ніхто не чекає. Навіть, якщо ніхто не захоче спілкуватися. Хто знає, а може після нашого відходу рука військового потягнеться до тумбочки, де ми залишили напій із наклейкою-текстом із Біблії? Хто знає, а може він під час бою згадає хоч кілька слів і помолиться до Бога? 2K·Jul 16 Я не створена для буднів Моє життя суттєво змінилося протягом останнього року. Я вийшла заміж, переїхала з центру у віддалений район Києва і закінчила навчання. Власне, останнє найбільш вплинуло на мене. Я звикла кудись бігти по життю. Прокинулась — побігла на навчання чи на роботу, або ж до церкви. Зупинилась, перевела подих, випила кави — і побігла далі. Я була настільки зайнята, що говорила: — Ніякий хлопець не втиснеться у мій графік. А він взяв і не те що втиснувся — він зайняв пріоритетне місце у цьому графіку. Весілля ми відіграли після мого закінчення консерваторії. Вирішили, що я поки не вступатиму до магістратури. І почалось життя. Але я не вважала це життям. Мені здавалось, що справжнє життя пролітає мимо мене. Я ж сиджу вдома, нікуди не біжу, менше перебуваю у суспільстві… Спершу було дуже важко, бо я завжди була амбітною. А тут — я просто готую їжу, прибираю, вчу дітей грати на скрипці, служу у церкві. Хіба це та велика місія, для якої створив мене Бог? І взагалі, в чому сенс мого життя? Я ніколи раніше не думала про це. Єдине, у школі жіночого лідерства якось нам давали таке завдання — визначити свою місію, але мені це складно далося, бо на фоні було багато суєти, і врешті-решт я написала щось, аби написати. А тепер лишилася наодинці зі своїми думками, і зрозуміла, що нічого не знаю про себе. Я питала у чоловіка: — Ти знаєш, в чому сенс твого життя? Яка твоя місія? І він відповідав. Спокійно, обмірковано. Я бачила, що його розуміння, хто він і куди йде, формує його вчинки. Я теж так хотіла. Мушу визнати, що інстаграм дуже сильно вплинув на мене. Ні, я не страждала заниженою самооцінкою, порівнюючи себе з іншими, але почала ставити на перше місце свою самореалізацію і мислити великими справами, нівелюючи щоденну рутину і мистецтво маленьких кроків. Я не хотіла вірити в те, що це і є Божий задум для мене — спокійне розмірене життя і звичайнісінькі будні. Я не створена для буднів! Я створена, щоб сяяти! Невже Бог хоче, щоб я просто готувала ланч-бокси чоловіку і мила підлогу? Але Він справді хоче цього. Не лише для того, щоб підлога у моїй квартирі була чистою, а ще й для того, щоб моє серце було чистим від плям гордості та егоїзму. І мені нелегко це прийняти. Але, разом з тим, минає тривога про те, що життя проходить мимо мене, і до серця приходить надзвичайний спокій. Мені не треба кудись бігти чи шукати чийогось визнання, щоб відчувати, що зі мною все окей. Сам Бог помістив мене у ці обставини для якогось відомого тільки Йому результату, а хіба Він колись давав підстави сумніватися у дивовижності Його задумів? 819·May 8 Мені здається, якось дивно сталось Народження жаданого Месії: У Віфлеємі — небувалий хаос, Колискою для Бога стало сіно. Про що насправді думала Марія? Чи ставила Всевишньому питання? Чи сльози не зʼявлялися на віях, Що Бог не врахував її бажання? Нам хочеться підглянути в майбутнє, І зрозуміти: все невипадково. Та опція ця людям недоступна, Ми маємо натомість Боже Слово. Різдво Господь продумав до деталей, І відкривав цей план Своїм пророкам. Він Синові Своєму дуже вдало Обрав сімʼю, століття, місце, строки… Коли тебе зненацька біль застане, Згадай Різдво і проганяй тривогу: Твоє життя — не дивний збіг обставин, А досконалий план святого Бога. ©️Оксана Гомон (Остаповець) #поезіяКсю 1.4K·Dec 19 Зовсім скоро Різдво. Минулого року, готуючись до свята, я намагалася подивитися на нього очима Марії, матері Ісуса. Мені здається, що вона якось інакше уявляла собі народження первістка. Напевно, готувалася до цього. І тут — цей перепис населення, так недоречно! Треба залишити свій дім, і кудись їхати, у когось жити. Чому у них все не так, як у людей? Але таким був план Бога. Він насправді дуже добре продумав Різдво. Просто це ми можемо зрозуміти через дві тисячі років, коли знаємо повну картину. А в моменті, мабуть, було непросто сприйняти усі обставини. А ще, коли я згадую про Йосипа і Марію, то думаю про те, що особливі благословіння завжди мають другу сторону медалі — особливі труднощі. 1.1K·Dec 19 Channel photo updatedNov 22

An open web layer over public Telegram — search, stats and channel reading right in your browser, no account, no install.

Not affiliated with Telegram FZ-LLC; all data comes from public sources.

Catalog

Top channels Categories Countries Search

Content

Stickers Emoji Gifts Themes Wallpapers

Help

Tools Wiki Glossary Blockchain Safety Premium Advertisers Advertising

© 2026 TG.ME · G.Media network· Updated 09/03/2026 · v0.2.0 · 18f3e01

Privacy Terms DMCA & complaints Report a violation

Similar channels

відтінки480 subscribers

Солнце улыбается сквозь слезы😢😅216 subscribers

емодзі душі ♡378 subscribers

BibleQuest. Про Біблію українською2.4K subscribers

Перекладені пісні1.3K subscribers

З Богом до перемоги 💙💛394 subscribers

✨️ Перли у прозі життя ✨️238 subscribers

LOVE SCHOOL1.2K subscribers