Я із нічого створюю проблеми,
малюю в голові страшні картини,
придумую складні химерні схеми,
кручу тривожні думи безупинно.
Бог із нічого створює прекрасне:
вдягає світ у барви кольорові,
розплутує вузли і схеми вчасно,
тривоги витісняє Він любовʼю.
Я із порядку створюю руїни,
вбиваю щастя власними руками,
в емоціях тону, як в хвилях сильних,
і розпач пʼю глибокими ковтками.
Бог із руїн будує диво-замки,
мої криві поробки виправляє,
там, де був шторм, Він створює мовчанку,
показує: проблеми не безкраї.
Дивлюсь на себе — накриває відчай.
Дивлюсь на Бога — огортає трепет:
бо про любов Свою щодня Він свідчить,
і посилає віри, скільки треба.
Я здатна жити лиш в тандемі з Богом:
коли слабка — Він проявляє силу,
коли здаюсь — дарує перемогу,
з моїх провалів робить щось красиве.
©️Остаповець Оксана
#поезіяКсю
92
28
6
3
1October 9, 2024 4.5K 7 68
