Як і у всіх молодих, весільний день був сповнений передчуття радості, але водночас і хвилювань. Касія та Емір готувалися до цього моменту з любов’ю і старанністю, але одна невирішена справа все ще тяжіла над їхніми серцями: де вони житимуть після весілля і що саме Бог хоче від них на цій землі?
Касія і Емір шукали Божої волі в молитвах, просячи про ясність і мудрість. Вони знали, що хочуть присвятити своє життя служінню Богу, але не розуміли, в якому напрямку їм слід рухатися. Ночами, коли Касія не могла заснути від переживань, Емір розмовляв з нею по телефону і підбадьорював її, нагадуючи про приклади віри з Писання. Він розповідав їй, як Бог прийшов до Даниїла в лев’ячій ямі і врятував його, як Він був з Шадрахом, Мешахом і Авед-Него у вогняній печі. “Бог ніколи не залишає Своїх дітей, – говорив Емір. – Якщо Він прийшов до них, то обов’язково прийде і до нас. Він відкриє нам шлях і покаже, що нам робити.”
Дні минали, і наближався день їхнього весілля, але відповіді від Бога не було. Вони продовжували молитися, покладаючись на Його мудрість. І ось, за кілька днів до весілля, Касія отримала несподіваний дзвінок. Їй зателефонувала директор дитячого сирітського будинку, де вона працювала. Директор повідомила, що через стан здоров’я змушена звільнитися з посади і не знає, кому довірити цей важливий обов’язок. Вона запропонувала Касії взяти на себе керівництво будинком.
Касія була вражена. Це була велика відповідальність і серйозний виклик. Вона не знала, чи готова до такого кроку, але водночас відчувала, що це може бути та можливість, якої вони з Еміром так довго шукали. Вона розуміла, що це шанс не лише допомагати дітям, але й привести їх до Бога, показуючи їм Його любов через щоденну турботу і приклад християнського життя.
Емір і Касія вирішили взяти піст, щоб у молитві отримати ясність і відчути, чи це дійсно відповідь від Бога на їхні молитви. Вони обидва прагнули бути впевненими, що роблять правильний вибір. Через кілька днів молитви і посту вони відчули дивний мир у своїх серцях, який розсіяв усі сумніви. Цей мир був знаком Божої присутності та підтвердженням, що Він веде їх шляхом, який відповідає Його волі.
З розумінням, що їхнє покликання — служити цим дітям, Касія і Емір прийняли рішення. Вони знали, що це велика відповідальність, але також бачили в цьому можливість виконати те, що Бог підготував для них. І коли настав день весілля, вони були сповнені впевненості і спокою, знаючи, що починають нове життя під Божим керівництвом. Їхні обіцянки один одному в цей день були сповнені великого змісту, адже там, у лікарняній палаті, народилась та щира любов, яка зʼєднала їх назавжди. І зараз, тримаючи в руках букет з білих троянд, Касія була впевнена, що бути в центрі Божої волі — це найбільше щастя і найбільший привілей. Дівчина памʼятала, що щастя потрібно знайти в Бозі, а не в шлюбі. Якщо ж ти не щасливий, то ніякі відносини не зроблять тебе щасливим.
Цей союз, благословенний небесами, став початком нового служіння, в якому вони разом, з Божою допомогою, могли впливати на життя дітей, даруючи їм не лише дах над головою, але й відкриваючи їм шлях до пізнання Божої любові.
