Розділ 41
Касія відкрила очі, і навколо були лише білі стіни. Все тіло нестерпно пекло. Поряд з ліжком хтось повісив гарну картину, на якій був написаний вірш з Біблії: “Бо як у вогні пробується золото, так і люди, угодні Богові, у горнилі приниження.” (Сираха 2:5).
Дівчина задумалася… Адже колись вона слухала проповідь про золото найвищої проби, і їй так хотілося бути такою ж. Та ціна цьому велика — Касія лише згодом це зрозуміла. Переносячи хворобу і терплячи болі, ти не думаєш про те, як живе хтось, в що він одягнений, на якій машині їздить, хто десь впав, хто щось не так зробив… Там ти зустрічаєшся з справжнім собою. Саме там ти розумієш, що Бог не остання, а перша надія у твоєму житті. Там серце віддане не телефону, друзям, роботі, відпочинку… Там ти шукаєш Його, адже розумієш, що без Нього не зможеш пройти все це. Там ти стаєш золотом вищої проби, і ще ціннішим у Божих очах.
Касія лежала і роздумувала про все це. Вона не чула ніякого голосу, але відчувала, як Бог говорить до її серця. Одне вона не розуміла: чому ще тут? Чому Він не забрав її до Себе?
Та ось у палату зайшов лікар. Він приємно посміхнувся і промовив до неї:
— Напевно, ви народилися в «рубашці».
Дівчина не зрозуміла і здивовано глянула на нього. Лікар пояснив:
— Я сам не розумію, але операція пройшла успішно, аналізи дуже добрі. Пухлину ми вирізали, і щось не можемо зрозуміти, чому вона не злоякісна. Адже ще день тому аналізи були зовсім інші.
З уст дівчини вирвалось гучне:
— Дякую, Боже!
Лікар посміхнувся і відповів:
— Не дарма ви цілу операцію співали про Нього.
Касія не могла вимовити більше ні одного слова, тому лікар поспішив залишити її. Коли двері за ним закрилися, дівчина заплакала. Зараз вона нічого не розуміла, адже налаштувалась на зустріч з Ним, а тут все пішло за іншим планом. Та через кілька хвилин вона покірно мовила:
— Нехай буде Твоя воля.
Адже Бог стільки вчив її довіряти Йому, навіть якщо вона не розуміє Його планів. Тож Касія тихенько шепотіла в молитві:
— Боже, якщо Ти мені дарував життя, значить я потрібна Тобі ще тут, на цій землі. Допоможи звершити те, що Ти хочеш від мене. А ще, якщо на це Твоя воля, разом з Еміром стати сім’єю і бути приємними пахощами для неба.
Раптом у палату забігли здивовані Марк, Аріна, Данік та Еліна. Марк, не дивлячись ні на що, кричав на всю лікарню:
— Вірю!
А Касія тихенько дякувала Богові, і в її розумі вимальовувався Божий сценарій для спасіння ще однієї душі. Яка вона була щаслива, що вибрала те, що хоче Бог.
Еліна, обійнявши подругу, тихенько плакала і ледь чутно промовила:
— Яка ти щаслива, що завжди вибирала Божі дороги, а не бігла вперед, як я.
Всі разом схилили коліна біля ліжка Касії і слухали молитву покаяння Марка.
5
2
1August 11, 2024 231
