Щодо Крістоффера Борглі та вищезгаданий Syk Pike – от уже не думав, що хоч хтось з європейців зуміє в настільки обеззброювально-дискомфортній манері продемонструвати середній палець давно згнилій зсередини сучасній перформативній культурі.
Причому головна героїня – не лише карикатура на перетин дискурсів ейблізму й капіталізму, а й співчутливий портрет людини, розчавленої найцинічнішими ізводами цих понять.
На мою думку, не менш тонка й майстерна робота, ніж Dream Scenario чи The Drama – здається, у мене з’явився ще один улюбленець.
5April 17, 2026 231
