Є такі вірші, які пишуться одним подихом. Настільки не природньо, що не віриш в свою причетність до них.
Сьогодні під час зібрання довелося вийти прогулятися з Давідом. Поки він засинав в голові дивним чином складались рядки.
Повернувшись на проповідь пастора (папа, вибач, я прослухала твою проповідь 🙈), я забрала у Вільяма блокнот, в якому він малював і написала там наступне:
5June 7, 2026 885
