Навіть якщо ви ніколи не заходили на портал відкритих даних, найімовірніше, ви ними користувалися. Наприклад, коли стежили за рухом транспорту через EasyWay або перевіряли компанію через YouControl чи Opendatabot.
Сьогодні в Україні працює майже 130 сервісів на основі відкритих даних. Про те, які реєстри є найбільш економічно вигідними говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України.
Щоб оцінити економічний ефект, наші колеги з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) минулого року порахували, скільки часу та грошей бізнесу довелося б витратити, якби потрібні державні дані не були відкритими.
«Береться кількість годин: відповідь на запит за законом — до 5 робочих днів. [...] Плюс — за відкритими даними Держстату — вартість оплати праці людини за годину. І таким чином загальною методикою вирахували ці 27 млрд гривень», — пояснює Яніна Любива, керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Мінцифри.
Один із найбільш цінних наборів — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП.
«Якщо хочеш щось зробити про юросіб чи фізичних осіб-підприємців, без ЄДР не поїдеш», — говорить Яніна.
Після початку повномасштабного вторгнення доступ до ЄДР у формі відкритих даних обмежили. З січня його вдалося частково відновити, без окремих полів, але з можливістю безоплатно отримувати великий масив інформації та створювати на його основі сервіси.
Повномасштабна війна створила нові величезні масиви інформації про атаки, повітряні тривоги, руйнування та пошкоджене майно.
Зокрема, реєстр пошкодженого та знищеного майна за законом мав стати доступним у формі відкритих даних ще з грудня 2023 року. Поки цього не сталося через безпекові та інституційні обмеження, та у Мінцифри говорять, що працюють над поетапним відкриттям інформації.
Детальніше про те, які набори даних ще мають стати доступними для всіх — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».
🟢 Ми в Instagram



