Урок, який я фундаментально усвідомив
Був цікавий період життя, де мої друзі та знайомі погодились «зіграти зі мною у підприємницьку гру»
Я придумав очевидно цінний офер для багатьох людей
Якщо він дійсно ефективний і цінний — вони отримували результат, могли з результатом ставати популярніше, заробляти більше та відчувати свою реалізацію разом зі мною, а я забирав собі ставку, яку вони робили на мене (оплату за те, щоб зробити це)
Якщо не ефективний — я витратив час, сили, гроші на реалізацію, отримував нематеріальний досвід, але свою ставку вони повертали назад повністю (це було гарантією від мене)
Коротко:
якщо у мене виходить — вони в плюсі
якщо не виходить — вони нічого не втрачали, виходять в 0, але теж отримуючи нематеріальний досвід гри, емоції та знання
ЦЕ ПРАЦЮВАЛО ЗА МЕТОДИКОЮ «СТАВКА БЕЗ РИЗИКУ»
• не псувало мені особисту репутацію, не роблячи з мене шахрая, тому що гроші я повертав, якщо мої дії не давали перемогу в цифрах, а не кількості спроб
• не ставило під ризик кошти тих, хто погодився, якщо я був недосконалим
• не розчаровувало в мені як в людині, тому що вірогідність на виграш дійсно очевидна, просто вони нічого не втрачали, якщо обставини складуться так, що програю я
Неочевидна проблема для мене була в тому, що я вмію і люблю вигравати, але не встигав виграти всі ставки
Цей стан — не прокляття, а благословення, щоб навчитись керувати часом, собою, системою, тверезо бачити життя навколо та збільшувати ефективність мене як особистості, мене як «темної конячки»
Думаю, на початку своєї ідеї кожен, хто вважає себе «темною конячкою», має взяти відповідальність за «ставку без ризику» на себе, щоб гідно відчути момент, коли всі ставки на вас — грають.
Піти в супротив страху, роздутому егоїзму та тупості.
Не буде відповідальності — так і помрете, літаючи в ілюзіях, які вам показують в інтернеті, не відчувши на смак реальну гру під назвою «життя»
