За рік, який я не писала в цьому каналі, у Добі багато що змінилось. Тепер він на нових антидепресантах, повністю прийняв одну людину і ще одну — не повністю, але настільки, що вдома з цією людиною може бути без повідка, хоча і під наглядом, зі смаколиком, який вимагає 30 секунд жування, в зубах, коли ця людина заходить у кімнату.
Цього року Добі нарешті навчився гратись і, значить, став ще трошки більше собакою. Він майже перестав пісяти вдома, став гурманом і тепер перебирає смаколиками (звісно, знайденого на землі барахла це не стосується). Гуляв більше ніж зазвичай і, мені здається, взагалі отримав багато нових досвідів, які збагатили його та наш із ним світ.
Звісно, за рік додались кілька покусаних людей — але ж кожен із нас все ж залишається собою, і кілька людей, які погрожували викликати поліцію через те, що Добі кидається. До цього я теж вже ставлюсь спокійно, а бувають дні — коли навіть із вдячністю. Іноді є настрій наорати на когось, а захищати Добіну честь та право на неадекватність — святий привід для цього.
***
Я дуже довго збиралась поновити канал, але все ніяк не виходило. Коли робиш велику перерву, потім страшно повертатися. Сподіваюсь, що вдасться)
26
20
5
2
2May 3, 2026 220 6 2
