Одна з любимих штук, яку я відкрила завдяки Добі, і яку обожнюю використовувати з ним — це газлайтинг 🥰
Зазвичай це виглядає так: ми йдемо вулицею та обидва одночасно помічаємо собаку, що зʼявляється зненацька. Я бачу, як Добі вже збирається кидатись, і за секундочку до цього встигаю сказати йому (головне зробити це спокійно та ніби не відбувається нічого складного): «Тут нема нічого цікавого, Доб. Давай підемо в інший бік. Тут цікавого — нуль». І Добі завжди (якщо собака не надто близько) швидко переключається на мене та погоджується піти в інший бік. А якщо і встигає кинутись, то лише разок та без ентузіазму.
Недавно ми вийшли таким чином з ситуації середнього ступеню важкості: собака (на щастя, на повідку) йшов у наш бік, я загазлайтила Добі, і ми повернули ліворуч. А там знову собака. Я знову сказала: «Доб, тут абсолютно нічого цікавого. Буквально нуль цікавості по шкалі від одного до десяти». І він повівся! А я почувалась, ніби хакнула цей світ.
У супер складних ситуаціях цей метод, конєшно, не працює. Наприклад, коли ми йдемо сходами до дверей у підʼїзді, у них раптово вбігає дитина, і одночасно позаду починає цокотіти сусідський пес без повідка або шпіц на повідку, який не любить Добі приблизно так само сильно, як Добі його. Але тут щоразу допомагає напевно Господь.
38
2
1March 10, 2025 467 2
