Компанії готуються звітувати за стандартами ESRS, а через кілька років — за директивою CSDDD, але стандарти не містять реалій сьогодення, зокрема — ймовірності непередбачуваних криз, не кажучи про війну. У CSDDD це називають conflict-affected and high-risk areas (CAHRA).
Ми, Sustainability Scorex, працювали над рекомендаціями для Європейської Комісії в межах публічного обговорення Директиви про належну обачність (CSDDD). CSDDD — це директива ЄС, яка зобов’язує великі компанії виявляти, запобігати, пом’якшувати та усувати негативні впливи своєї діяльності на права людини та довкілля вздовж ланцюга діяльності.
~ ~ ~
Якщо ви відчуваєте інтелектуальний голод або хочете перемкнутися на свіжі думки про сталий розвиток і досвід України, який мають врахувати європейські стандарти, — цей насичений контент для вас↘️
Безпека — це не географічний критерій. Справжня стійкість — це здатність стабільно продовжувати діяльність, а не лише пережити перший шок і далі постійно «гасити пожежі».
Це ключовий меседж, який Sustainability Scorex подала на публічну консультацію Європейської Комісії щодо CSDDD як єдина організація від України, оскільки маємо першу у світі методологію оцінки ризиків (due diligence) з Safety як окремий вимір та показниками контексту війни.
Ми вдячні за можливість зробити свій внесок — не лише з перспективи України як території, що постраждала від війни та належить до зон високого ризику (CAHRA), а й тому, що ми переживаємо системну трансформацію в умовах, коли рамки сталого розвитку та належної обачності щодо прав людини (HRDD) ще не еволюціонували настільки, щоб відображати цю нову реальність.
1. Безпека більше не обмежується охороною праці та здоров'я (OHS).
Відповідно до рекомендацій UNDP, посилена належна обачність щодо прав людини (Heightened Human Rights Due Diligence) застосовується всюди, де бізнес працює в умовах нестабільності та високої волатильності — не лише під час збройного конфлікту. Румунські компанії стикалися з повторними залетами дронів у повітряний простір, Іспанія та Португалія у 2025 році пережили масштабні блекаути, а Польща та країни Балтії працюють в умовах підвищених геополітичних ризиків. У результаті деякі компанії в ЄС уже працюють у середовищі підвищеного операційного ризику, навіть якщо формально не розташовані в CAHRA.
2. Безпека відображає стійкість — яка в CAHRA стає життєво необхідною.
Компанії створюють розподілені склади, щоб уникнути повного знищення критичних активів, розгортають мобільні паливні станції та перебудовують операційні процеси, щоб зберігати безперервність діяльності. Час відновлення, здатність до відновлення та частота відновлення стають вимірюваними показниками. McDonald's сім разів відновлював роботу ресторану на Лук'янівській у Києві, у середньому за 3–5 днів після ракетних атак. У CAHRA стійкість стає вимірюваним фактором, що визначає тяжкість впливу.
3. Для CAHRA Guidelines мають чітко визначити, що зовнішня безпекова ситуація є фактором під час оцінки тяжкості впливу на людей.
Компанія не може контролювати саму загрозу, але може контролювати рівень впливу цієї загрози на людей і рівень захисту, який вона їм забезпечує. Під час війни, коли державні системи працюють на межі своїх можливостей, стійкість бізнесу стає ефективною лінією захисту людей. Окрім законодавчих зобов'язань — які часто є недостатніми або неефективними — українські компанії надають фінансову підтримку сім'ям працівників, загиблих на фронті, таким чином реагуючи на людські наслідки загрози, яку вони не створювали, навіть якщо мобілізація стала результатом державного рішення, а не дій роботодавця.
У цьому контексті практика бізнесу вже виходить за межі чинного визначення remediation, яке обмежується усуненням шкоди, яку компанія спричинила або до якої долучилася.
