Трохи про проблему українського патріотизму.
Патріотизм та націоналізм є взаємопов’язаними речами. Від патріотизму йде націоналізм, а націоналізм, у свою чергу, виховує патріотів.
Патріотичну людину необхідно постійно виховувати в обіймах рідної мови, культури, традицій та менталітету. Замислімося: який наш основний менталітет? Якщо вивчати історію України, починаючи з часів Київської Русі й до сьогодення, можна сказати — любов бути вільними. На сучасний манер сказав би — незалежним, суверенним.
Сучасний патріот України, на жаль, свідомо чи несвідомо сьогодні готовий пожертвувати суверенітетом країни заради членства в Європейському Союзі. Та чи знає він, що пожертва суверенітетом не є проявом патріотизму, адже це не відповідає нашому менталітету? Він думає, що робить добро Україні, не підозрюючи, що робить нам зло.
Чи винен цей українець у такій несвідомості? Гадаю, ні, адже сучасна Україна більшу частину свого існування не виховувала в ньому патріота. Цим питанням держава почала займатися лише після 2014 року, та й не в тих масштабах, які потрібні були.
Державна політика в освіті та вихованні молоді повинна мати націоналістичний характер уже зараз, в умовах російсько-української війни. Необхідно відштовхуватися як мінімум від такої логіки: бери якомога вище, аби отримати середнє. Тобто необхідно виховувати націю як націоналістів, аби отримати як мінімум патріотів, які не захочуть віддавати наш суверенітет в інші руки.
На мою думку, це один із багатьох способів виховати здорову патріотичну націю. Ці способи необхідно буде використовувати всі та комплексно. Детальніше про це поговоримо в майбутньому.
Написав друг Перо
Долучитись до руху «Kratos»
