WEEZER - WEEZER
Таке собі, коли ти супердавній фан групи - фактично, двадцять років слухацького стажу - а ледь знаходиш сили та натхнення дослухати її новий альбом.
І гітарки по-гаражному куражаться, і Куомо звучить як юний, і продюсери на модному попотіли над записом, і молодняк на фітах (Карлі Хартцман з Wednesday), і літня самоіронія в текстах на місці, а вчепитися за щось дуже складно. Все це вже було з дядями, причому - неодноразово.
Не хочеться ні вироків, ні діагнозів.) Спробую повернутися до альбому якось згодом.
Стрімінги
