#теорія_політики_та_суспільства
♠️♦️♣️♥️ Теорія ігор або як пояснити яким чином планується і оцінюється політика
Ko na mauri всім 🤔
Гра – основний інструмент соціалізації дитини в суспільстві. Індивідуальні, командні, на логіку, пам’ять, реакцію, координацію і ще 999,99 різних варіантів. На ігрових майданчиках будь-то просто вулиця, садок або гаджет, дитина отримує необхідні навички та вміння, знайомиться з базовими рольовими моделями, вчиться комунікувати з іншими дітьми й дорослими, усвідомлює значимість правил і як їх обходити, вчиться вести рахунок та вирішувати конфліктні ситуації. А від вибору гри, залежить й кінцева навичка, що опанує дитина.
Але хто сказав, що ігри закінчуються коли ми перестаємо бути дітьми? ♟🎲
Весь світ театр, а люди в ньому актори. Життя – біль. Життя – це форма існування білкових тіл. Це все окремі елементи світоглядних моделей про життя, які можуть бути у людини. Тобто те, як людина його собі уявляє. Їх може бути безкінечна кількість. Але нам сьогодні цікава одна – життя це гра, в якій хтось програє, а хтось виграє. І така світоглядна модель колись резонувала, наприклад, нобелівському лауреату Джону Нешу, який вважається одним із кращих спеціалістів в такій цікавій галузі науки як «Теорія ігор».
▪️Теорія ігор – це розділ прикладної математики, який використовується фахівцями соціальних та поведінкових наук, задля формування математичної моделі прийняття найбільш оптимальних рішень в умовах конфліктної ситуації між людьми, соціальними групами та соціальними інститутами. Де-факто, теорія ігор вивчає, як людина або інституція приймає рішення. Також можна прослідкувати наскільки ці рішення є раціональними. В результаті, створюється математична модель поведінки людини або інституції в різних обставинах.
▪️Для моделювання потрібно декілька ключових елементів: суб’єкт, його цілі та задачі, наявні ресурси + враховуються невідомі, що можуть випливти по ходу. На основі цього прогнозуються можливі варіанти розвитку ситуації та кінцевий результат, який можуть отримати гравці. В основі цього всього знаходиться інформація, бо чім менше «невідомих» у розрахунках – тим більш точними є варіанти розвитку ситуації.
▪️Коли ви бачите в кіно, що хтось рахує карти, а потім виграє кругленьку суму – це приклад теорії ігор. Граючи маленькими ставками гравець оцінює, які карти вийшли. І на основі цього приймає рішення підіймати ставку чи ні й на скільки.
▪️Багато з нас в буденному житті використовує цей метод на інтуїтивному рівні, намагаючись прорахувати варіанти поведінки свого опонента і розбудовуючи стратегію відштовхуючись від наявних ресурсів та можливих кроків опонента. При чому, чим масштабніша задача і чим більше невідомих тим довшою буде гра, якщо, звісно, комусь не фартаньот, як то кажуть.
▪️Це речення є одним із ключових у внутрішній та державній політиці, якщо вона кваліфіковано розбудовуються. Цим, до речі, в тому числі обумовлені терміни обрання на державні посади в демократичних державах. Бо так склалося, що в середньому 4-6 років це той час, якого вистачає для реалізації масштабного політичного проекту за умови раціонального планування.
▪️Теорія ігор зародилася на Заході і активно використовується там при прийнятті політичних, економічних, безпекових тощо рішень, бо при міністерствах, відомствах та службах існують фахівці, які займаються таким математичним моделюванням. І це є одним із чинників, чому Західний світ вважається більш ефективним у ведені своєї політики.
✅А кожному з нас, навіть тим, хто вважає себе гуманітаріями, варто вчитися працювати із цифрами, бо інтуїція це добре, але в сучасному світі вони є більш об’єктивною величиною, аніж відчуття. Особливо у великій політиці.
🟡🔵Бережіть себе.
Все буде Україна!
©️ Лабіринт Політавра