Виявляється, що сьогодні чотири роки найвідомішому номеру Зеленського - «Травневі шашлики».
Озираючись назад, щоразу задаєш собі купу питань, і кожне з них починається зі слова… «якби ж».
- Якби ж Зеленський не поперся в січні 2022 року кататися на лижах в Буковелі, а навпаки, вирішив перевірити стан справ на кордоні із тимчасово окупованим Кримом, то…
- Якби ж він не свистів на всю країну про ті довбані травневі шашлики (блювати ними будемо ще багато поколінь), а вніс у Верховну Раду затверджену власним підписом пропозицію про запровадження воєнного положення в окремих областях, то…
- Якби ж він послухав слова Голови ЦРУ, який особисто прилетів тоді в Київ, аби ознайомити президента України із трагедією яка насувається. І не просто послухав, а порадився б із власними військовими про певний перелік дій на… випередження, то… Бо якщо тобі кажуть, що по вулиці начебто їздить банда грабіжників, то не зайвим буде дістати карабін з сейфу та докупити ще набоїв. Знадобиться чи ні, Бог зна, але якщо що… ти готовий.
І ще напевне ще з десяток інших «якби ж».
Але для всього цього, потрібно було лише одне. А саме, згадати, що ти президент країни, а не шоумен. На жаль, друга маска перемогла. На шоу ума вистачило, а на те, аби «дістати карабін з сейфу та спорядити всі магазини набоями», ні…
Який результат тієї політичної імпотенції? Аби отримати відповідь на це питання, варто прийти на будь-який цвинтар та подивиться на власні очі. Тут (на фото) похований мій бойовий побратим, Жека «Олівер» А ще десятки тих, кого я не знав і ніколи вже не узнаю. Так, їх вбили окупанти. Але якби ж тоді, у січні 2022 року, дехто згадав, що він Верховний Головнокомандувач країни, а не шоумен який вміє гарно читати написаний текст, то всі вони… і ще десятки (якщо вже не сотні) тисяч українців напевне б мали додатковий ШАНС залишитись в живих.
