Розумні та Гарні

«Дивно навіть думати, що такий, здавалося б, брутальний народ, як орки, здатний проектувати та створювати речі такої витонченості! Звісно, вони відомі по всьому Тамріелю як прекрасні зброярі, проте я завжди вважав, що це радше завдяки їхній величезній силі, аніж майстерності. Одного погляду на їхню зброю та обладунки було достатньо, щоб показати, наскільки хибним було моє припущення. Хоча їхні металеві вироби ніколи не бувають вигадливими чи перевантаженими декором, і є навіть простішими та утилітарнішими за нордські, вони демонструють глибоке розуміння законів пропорції, симетрії та гармонійної відповідності. Оркський меч може бути зброєю насильства, але споглядання динамічного вигину його леза, візуально збалансованого важким, проте витонченим руків'ям, що явно відлите так, аби плавно лягати в руку свого власника — що ж, це викликає майже спокій та відчуття надійності».

«Подібно до Босмерів, норди у своїй архітектурі, ремеслах та одязі дуже покладаються на стилізовані, часто переплетені природні мотиви. Однак, якщо в дизайнах Лісових ельфів переважають рослинні елементи, норди роблять акцент на тваринах — зокрема на восьми "тотемних" тваринах старої атморської релігії: вовку, яструбі, киті, змії, метелику, лисиці тощо. Вони також припускають значно більше варіацій у дизайні, аж до того, що деякі тваринні мотиви стають настільки абстрактними, що їх важко впізнати. Щобільше, краї та облямівка одягу часто заповнені переплетеними геометричними візерунками, які взагалі не викликають жодних асоціацій із природою.
Дизайн нордів відрізняється від ельфійського й в інших аспектах: загалом він спирається на прості, важкі, але водночас динамічні форми там, де ельфійська робота була б витонченою, елегантною та стриманою. Ніщо з того, що роблять норди, ніколи не буває стриманим».

«Існують поверхневі подібності між мотивами й дизайнами хаджитів та редгардів — можливо, через те, що вони обидва населяють спекотні й посушливі краї. Проте, якщо редгарди віддають перевагу довгим, плавним вигинам, то Котячий Народ відданий круглим і серпоподібним місячним формам. Контури Массера (Masser) та Секунди (Secunda) у всіх їхніх фазах з'являються повсюдно на хаджитському одязі та прикрасах. Серпоподібний вигин молодого місяця також нагадує про хаджитські кігті, що випускаються з подушечок їхніх рук та ніг — прихована, але повсякчасна загроза для більш м'якотілих народів».

«Ті хаджити, що ходять прямо, одягаються та поводяться у манері, яка дуже нагадує сучасну людську культуру. Їхній одяг — це пишна, об'ємна шаль, зазвичай із яскравої візерунчастої тканини, що слугує захистом від палючого сонця та ударів шабель. Їхнє головне вбрання, буді (budi), або сорочка, застібається на тасьму по правому боці й не дозволяє розгледіти жодного клаптика хутра на торсі, оскільки це вважається вкрай непристойним. Костюм часто прикрашають ювелірними виробами та дрібничками, а татуювання є дуже популярними.».

«Довгий час кіро-норди експортували шовк предків в інші регіони — прості, але екзотичні шалі, виткані з шовку місцевого шовкопряда, на яких вишивається генеалогічне дерево покупця. Проте за часів Культу поняття "предки" та "шовкопряди" стали синонімами: під час збору шовку виконується особливий ритуал прикликання співаючих духів чиїхось праотців, і ці співи уловлюютьсся та згодом шовк використовується для створення будь-якого вбрання чи костюма. Шурхіт цього матеріалу під час звичайного руху відтворює сповнений сяйва хор предків, ув'язнений у ньому — це швидко стало священним звичаєм серед ранніх нібенейців, який зберігся і донині».

«Елегантність є такою ж метою для Темних ельфів, як і для Високих, проте в усьому іншому їхні стилі відмінні настільки, наскільки це взагалі можливо. Морровінд — значно суворіше середовище, ніж прекрасний Саммерсет, і ця суворість відображається в данмерських дизайнах. Темні ельфи також черпають натхнення в природі, але замість пташиних чи квіткових мотивів, данмерське ремесло спирається на вигнуті та шиповані форми панцирів гігантських комах, що населяють Морровінд. Ці форми елегантні, але водночас і грізні — постійне нагадування про те, що данмери щодня виборюють своє існування.
Ебоніт (Ebony) є улюбленим металом для важких обладунків Темних ельфів, але навіть у їхніх легших обладунках та щитах сталь та її сплави часто лакують у темні тони, щоб вони скидалися на ебоніт. Одяг, включно з обладунками, часто доповнюють розширеними елементами на плечах, гребенях шолома чи стегнах, з геометричними візерунками, що перекривають один одного. Вони могли бути запозичені з двемерської культури, хоча Дивайт і злився від самої лише думки про будь-який двемерський вплив на данмерів».

«Візьмемо, для прикладу, бретонські обладунки. Блискучі важкі обладунки бретонського лицаря такі ж міцні та практичні, як і обладунки нордського хускарла, проте їхня приваблива форма демонструє витончену складність, що нагадує про ельфійську елегантність. Цей самий вплив помітний і в бретонській зброї — прекрасній, але безсумнівно смертоносній».

«Вже стало банальністю зауважувати, що Босмери (Лісові ельфи) віддають перевагу природним мотивам, але, як я дізнався, за цим стоїть значно більше. Їхнє шанування І’ффре (Y'ffre) та історія про Кістки Землі (Earth Bones) відображаються у стилізованій манері, в якій втілені ці самі природні мотиви. Босмери вірять, що вся природа перебувала в хаосі, доки І’ффре не дав усім рослинам, тваринам і людям їхні імена, які й визначили незмінну подобу, котрої набув кожен вид. Відтак кожне живе створіння зображується за допомогою особливого, ідеалізованого мотиву, що уособлює ту саму праформу (ur-form), яку йому дарував І’ффре».

Нижче наведено розповідь Латеніла із Санголда — альтмерського біженця з Островів Саммерсет, який прибув до Сироділу в перші роки четвертої ери. За словами Латеніла, він втік не від наслідків Кризи Облівіона в Саммерсеті, а від «темної тіні Талмора, що нависає над моєю милою батьківщиною».
Латеніл справляв, м’яко кажучи, не найприємніше враження, а деякі з його звинувачень Талмора межували з божевіллям. Можливо, саме тому його палкі застереження та відверта критика Талмора й Альдмерського Домініону залишилися без уваги — нехай історія принаймні частково підтвердила твердження Латеніла.
Праксіс Ерратум, імперський історик

«На вулиці й справді чекала молода ящірка, вбрана у привабливий светр із павукового шовку, оздоблений вигадливими спіральними візерунками.[…]
Куди б я не глянув, усюди бачив аргоніанські гобелени, скульптури та фетиші — всі виготовлені з природних матеріалів, як-от мушель, кісток та пір'я, і прикрашені яскравими спіральними та геометричними візерунками. Якщо ці предмети відображали те, чим аргоніани користувалися у своїх рідних краях, то зміїна шкіра, черепахові панцирі, гострі зуби, бірюза та нефрит — усе те, що ми вважали б екзотикою — мають бути повсякденністю в Чорнотоп'ї».

Передмова автора. Більшість відомостей, наведених у цій книзі, узято з документів, захоплених у ворога протягом війни, розповідей полонених на допитах, та безпосередніх свідчень солдатів та імперських офіцерів. Особисто я командував Десятим легіоном у Хаммерфеллі та Сироділі, доки не був поранений у 175 році під час наступу на Імперське місто. Та все ж, правда про деякі події назавжди залишиться невідомою. Я доклав усіх зусиль, щоб заповнити ці прогалини, базуючи свої припущення на власному досвіді та знаннях про ворогів.

«Як пояснював Моріан, Високі ельфи прагнуть простої елегантності у своїх дизайнах, де плавні лінії відображають граційні форми природного світу. Досить абстрактні птахи, квіти та морські мушлі є поширеними мотивами, виконаними в насичених, але приглушених кольорах. Обладунки часто оздоблюють тисненням або карбуванням, що імітує луску чи пір'я, і навіть важкі кіраси та шоломи можуть мати стилізовані крила або дзьоби.
Металеві вироби часто доповнюють напівпрозорим зеленуватим матеріалом, який називають "склом" (glass). Це свого роду схожий на нефрит обсидіан, який ельфійські ковалі навчилися обробляти за допомогою таємних методів, відомих лише Альтмерам. Хоча у вихолодженому стані скло є достатньо твердим, щоб тримати бездоганну гостроту леза, його можна зробити настільки піддатливим, що воно набуде майже будь-якої форми. Високі ельфи активно використовують його для декоративної зброї та обладунків».