Лямбліоз (або гіардіаз/giardiasis), – кишкова протозойна інфекція, яку спричинює Giardia duodenalis (синоніми G. intestinalis, G. lamblia). Паразит уражає переважно верхні відділи тонкої кишки.
Попри те, що лямбліоз добре вивчений, навколо його діагностики й лікування досі є чимало застарілих уявлень.
Приміром, його й досі багато хто вважає «глистовою інвазією», хоча Giardia – одноклітинний найпростіший паразит, а не гельмінт. При цьому найпростіші не менш небезпечні, ніж глисти, просто фраза «глисти/глистова інфекція» щодо лямбліозу некоректна. І це не лише питання термінології.
Розрізняти цю відмінність важливо також з погляду лікування: далеко не всі протигельмінтні препарати й препарати проти найпростіших взаємозамінні.
Інфекція поширена в усьому світі. Особливо високий ризик там, де є проблеми з безпечною водою та санітарією, але зараження цілком можливе й у країнах з високими санітарними стандартами – у дитячих колективах або під час подорожей.
Людина заражається, проковтуючи цисти Giardia, що потрапили у навколишнє середовище з фекаліями інфікованої людини або тварини.
Інкубаційний період зазвичай приблизно 1–2 тижні.
Основні шляхи передачі:
- забруднена питна вода у т.ч. з колодязів, а також вода під час купання в озерах, річках та струмках;
- забруднені їжа, руки, предмети та поверхні;
- передача від людини до людини, особливо в дитячих садках та сім'ях;
- сексуальні практики, за яких можливий фекально-оральний контакт.
Важливо! Звичайне хлорування води ненадійно знищує Giardia. Тому під час походів або за сумнівної якості води надійнішими методами є кип'ятіння або відповідна фільтрація.
Зараження Giardia не обов'язково означає хворобу з симптомами. Але коли симптоми виникають, найхарактернішими є:
- діарея, здуття живота, метеоризм, спазми/біль у животі,
- нудота,
- втомлюваність,
- жирні, смердючі випорожнення, що можуть плавати на поверхні води,
- раптове зниження маси тіла.
Для підтвердження інфекції зазвичай використовують мікроскопічне дослідження калу.
У багатьох людей інфекція може минути самостійно. Тому рішення щодо необхідності терапії залежить, зокрема, від ризику передачі інфекції іншим людям та конкретної епідеміологічної ситуації.
Проте тривала симптоматична інфекція може спричинити мальабсорбцію, втрату маси тіла, дегідратацію та вторинну непереносимість лактози.
У дітей тривалий лямбліоз може впливати на харчовий статус, фізичний розвиток та набір маси.
Цікаво, що проблеми – синдром подразненого кишечника, функціональні шлунково-кишкові симптоми та непереносимість певних продуктів – можуть залишатися навіть після ерадикації паразита.
Так. У переважній більшості випадків лямбліоз виліковний.
Однак, перенесена інфекція не створює довічного захисту. Людина може заразитися повторно.
🤲 миття рук з милом,
🚰 безпечна питна вода,
Отже, друзі, лямбліоз виліковний, але ним можна заразитися знову, тому нехтувати цими заходами не варто. Міцного здоров’я всім! ❤️


