ПРО РІЗНІ ЕТАПИ ЙОГИ В МОЄМУ ЖИТТІ
Спочатку я її зовсім не розуміла. Потім — навпаки, занурилася з головою.
На другий рік війни йога стала для мене способом хоч якось втримати себе. Вона допомагала заспокоїти голову, повернутися в тіло і знайти трохи стабільності, коли навколо все було дуже нестабільним та незрозумілим.
Я людина досить емоційна, і в той період йога стала для мене способом прийняти те, що я не могла прийняти. Вона допомагала мені не йти у більш руйнівні способи впоратися зі стресом — не заглушати все переїданням, алкоголем чи повним зануренням у депресивні стани. Через практику я вчилася заспокоювати себе і трохи полегшувати те, що було важко витримувати.
Часто я витрачала дуже багато енергії на те, щоб прийняти те, що всередині все ще не приймала. Намагалася контролювати свої реакції, бути спокійнішою, більш усвідомленою і відповідати певному образу людини, яка завжди перебуває в стані прийняття та внутрішнього спокою. Через те, що я переїхала в Варшаву і вже не була в Україні під час блекаутів та обстрілів, я вважала, що це мій обов’язок так реагувати.
Через певний час я помітила цікаву річ: ніби тільки цей напрямок мого життя розвивається, а інші стоять на паузі. Так багато усвідомлень та роботи з думками, але якщо подивитися на реальні дії та результати — там не було прогресу.
Усвідомлення важливі, але вони не заміняють дії. Можна багато чого зрозуміти про себе, але потім все одно потрібно втілювати це у виборах і вчинках.
У якийсь момент я так само різко відкинула йогу, як колись нею захопилася. Мені відчувалося, що я ніби дуже активно працюю над собою, але коли дивилась на своє реальне життя — деякі речі просто залишалися без змін або прогресували в зворотньому напрямку. Але і це теж був важливий етап.
Я прийшла до висновку, що навіть саморозвиток може стати способом відкладати реальні дії.
Зараз йога знову зі мною, але це просто частина мого життя.
Це інструмент, який допомагає краще відчувати тіло, помічати свої стани і трохи краще розуміти себе.
Зараз я вже не практикую тільки для того, щоб позбутися негативних емоцій або швидше повернутися в "хороший стан".
Мені стало цікаво пізнавати себе повністю.
Навіть ті частини, які не завжди приємні.
Під час практики можуть приходити сльози, злість, роздратування, сум. І я більше не сприймаю це як щось, що треба терміново виправити.
Я вчуся проживати себе без прикрас.
Можливо, ви пам'ятаєте, що я навіть починала навчання на викладача йоги, але так його і не закінчила. Не тому, що втратила інтерес, а тому що мені не відгукнувся підхід.
Якщо колись я і буду викладати йогу, мені хочеться робити це інакше.
Без образу "правильної yoga girl".
Без необхідності ставати кимось іншим.
Для мене йога зараз — це не спосіб втекти від життя або відповідати певному образу.
Це спосіб краще себе розуміти, розкривати з різних сторін та не зациклюватися на одному.
І, можливо, найцінніше — навчитися розрізняти: де дискомфорт є частиною росту, а де це сигнал, що треба щось змінити/відпустити.
