Ласт день основних робіт на балконі - погнали!
Спав «шикарно», снилося, що дружбанчик тримав бордель з повіями в полоні. Мене привʼязав ціпком до однієї з них поки я спав - відкриваю очі, вона кричить, кажу та я сам в такому становищі, го вибиратись разом. У висновку челік у дворі, на городі (це був заміський будинок з літкою, такий старенький вже), каже, що він це робив, бо йому залишилось жити трішки, в додаток він ображений на світ, це його помста і помирає після цього перетворюючись на шахед, тільки кволий і маленький. Злітає і кричить «Заберу з собою стільки, скільки зможу!!!», у висновку його заносить і він вибухає в повітрі, сам вибух як пшик маленький. Я стою з трьома повіями на городі, вони питають «Це все, кінець?», кажу «Так і що тепер, куди ви?», а вони «Будь куди, аби подалі», розвертаються і в обіймах йдуть в далечінь. Далі я різко прокидаюсь, бо Адольф ригає шерстю і одночасно з цим чую, що замовлення з пошти забрали (ніхера воно не з 9ї працює).
Якось так, а що ваш ранок?
