Провів у Dymchuk Gallery лекцію про те, що відбувається з монументами після того, як зникає ідеологія, яка стояла за їхнім створенням.
Мене цікавило не стільки ще раз обґрунтувати тезу про цінність мистецької спадщини, скільки поставити під сумнів категорії й визначення, які ми схильні сприймати як очевидні та однозначні.
Говорили про дуже різні речі: реапропріацію, переосмислення, деколонізацію, ресемантизацію, демонтаж і навіть іронічну дистанцію. Дискутували про те, кому належить значення твору - автору, режиму, який його замовив, суспільству чи окремому глядачеві?
Виставка Ольги Заремби «Монументи» стала дуже влучним тлом і тематичним мостом для цієї розмови. Завтра в галереї Димчук на Подолі буде останній день виставки, не пропустіть!
Під час дискусії стало очевидним, що тема значно ширша, ніж одна лекція. Можливо, варто продовжити її окремою публічною зустріччю?
