День пастора – це новомодна штука, що призводить до пихатості, чи новозавітня практика, про яку наголошує Господь?
Насправді Писання навчає, що шанування служителів має бути постійною практикою здорової церкви. Апостол Павло, пишучи Тимофію, чітко окреслює, як громада повинна ставитися до тих, хто її очолює. У своєму посланні він наголошує на подвійній честі для пресвітерів.
Пошана – це біблійний принцип.
Біблія часто закликає нас шанувати певні групи людей, відповідно до їхнього статусу та служіння: вдів, батьків, начальників і, звичайно, пасторів. Це не лестощі, а визнання їхньої відповідальності та праці перед Богом.
Павло пише: «А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці» (1 Тим. 5:17).
Ця «подвійна честь» має два чітких виміри, які стосуються нашого ставлення до пасторів, особливо до тих, хто цілковито присвятив себе «праці у слові й науці».
1️⃣Перша честь: Повага та вдячність за служіння
Перша складова честі - це наше моральне та емоційне ставлення. Ми покликані поважати та бути вдячними за їхнє служіння:
Визнання праці: Пасторське служіння – це не просто робота, це постійне «пильнування діл» – нагляд за отарою, молитва, приготування проповідей, душеопіка та керівництво. Це служіння вимагає великих духовних і фізичних сил.
Слова вдячності: Ця честь починається з нашої поваги до їхнього статусу перед Богом. Вона має виражатися у нашій підтримці, терпінні, визнанні їхнього духовного авторитету та, що важливо, у відсутності необґрунтованої критики.
Правило скарг: Павло попереджає: «Не приймай скарги проти пресвітера, хіба що при двох чи трьох свідках» (1 Тим. 5:19). Цей принцип захищає служителів від легковажних, безпідставних звинувачень, які можуть зруйнувати їхнє добре ім'я та ефективність служіння.
2️⃣Друга честь: Фінансова підтримка та винагорода
Друга складова подвійної честі — це матеріальна турбота. Павло підкріплює цю думку цитатами зі Старого Заповіту: «Бо каже Писання: „Не в’яжи рота волові, що молотить“, та: „Вартий працівник своєї нагороди“» (1 Тим. 5:18).
Ці слова є прямим закликом до громади підтримувати фінансово своїх пасторів. Якщо пастир присвячує свій час і сили годуванню отари Божим Словом, громада має подбати про його матеріальні потреби, щоб він міг безперешкодно продовжувати це служіння.
Пастор має бути звільнений від необхідності постійно шукати світської роботи, щоб зводити кінці з кінцями. Фінансова підтримка – це не благодійність, а нагорода і право того, хто є вартим своєї праці.
Пошана – це не потурання егоїзму чи гріху.
Насамкінець, Павло дає важливу настанову щодо дисципліни: «А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали... Заклинаю тебе перед Богом... щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням» (1 Тим. 5:20-21).
Це нагадує нам, що пошана не означає нехтування гріхом. Якщо пресвітер грішить, до нього застосовується дисципліна, але це має відбуватися з максимальною безсторонністю, без лицемірства чи упередження. Пастор має бути шанований, але й підзвітний, як і будь-який інший член церкви.
☝️Шанувати пастора – це не лише дарувати квіти чи говорити гарні слова раз на рік. Це постійна, подвійна праця: поважати його статус і служіння, а також дбати про його матеріальні потреби. Наша вірність у цій подвійній честі є відображенням нашої вірності Божому Слову.
✍️Андрій Книжник проректор ІБС з навчально-виховної роботи.
