Ну що вдалось мені тут глянути нового "Людину-павука" і на фоні останньої марвеловщини це прям непогано. З іншого боку планка не настільки висока, щоб бути трохи вище за неї.
"Абсолютно новий день" — старт нової трилогії, в якій герой Тома Голланда нарешті виходить з тіні різноманітних наставників: Тоні Старка, Ніка Ф'юрі, Доктора Стрейнджа та Павуків з інших всесвітів, і мабуть це головна перевага нового фільму, бо більше цього Павучка ніхто не відтіняє.
Паркер в новому фільмі сам, і це власне одна з головних тем стрічки. Після подій попереднього фільму Пітер повністю занурився в роботу, тим паче всі люди на планеті забули, хто ховається під маскою, в тому числі й найближчі для нього люди: ЕмДжей та Нед. Але не сказати, що Пітер геть сам навіть на "павучій роботі" в нього є робочі приятелі. Це, в першу чергу, Френк Касл або Каратель, який став для Паркера таким старшим друганом із радикальнішими методами, та детективкою Джин ДеВольф, що допомагає Пітеру зі сторони закону.
Сюжет же тут розгортається навколо таємничої телепатки, яка бере під контроль будь-яку людину, однак влізти в мозок Пітера їй не вдається. А паралельно через стрес та дорослішання в Паркера ще починає проявлятись ще більше павуче нутро.
Мабуть вже ні для кого не секрет, що антагоністкою в стрічці виступила Джин Грей, яку зіграла Седі Сінк, і, як на мене, вона в цій ролі чудова. Що що, а робити класний кастинг в Марвел вміли майже завжди. Єдине, що в своєму бажанні приховати присутність мутантки в фільмі, автори стрічки зайшли занадто далеко, і могли б прописати її трошечки краще, як і її здібності.
Як на мене, було б доволі класно зробити паралель між тінню Паркера, і тінню Грей. Якщо в Павука вплив його здібностей проявляється фізично, то в Джин ці здібності могли б проявлятись на ментальному рівні. Бо так як є в фільмі, вона стрибає по свідомостям людей взагалі без наслідків. А, на секундочку, вона побувала в голові у Брюса Беннера та Френка Касла, і таргани там в обох велетенські. Особливо, в Касла, який от тільки но пережив ментал брейкдаун в сольному спешелі.
Загалом фільм все ж таки відчувається перевантаженим — занадто багато спробували в нього впхнути. З іншого боку, з усіх Голландівських фільмів цей дивитись найприємніше просто за рахунок того, що він найкраще виглядає. Звісно то тут, то там бачиш "зеленку", але не настільки, як це було в попередніх частинах.
Коротше, нормальний новий Павук, небезпроблемний, але я в цілому отримав задоволення. Та і тема самотності, звісно, актуальна, можливо і не так погано, що стрічка досить прямолінійно нагадує цінувати своїх близьких та не віддалятись від них.
