Інша сторона запусків рашистських супутників зв’язку системи «Рассвєт-3»
Друга партія з 16 космічних апаратів була запущена, як й перша аналогічна, з військового космодрому Плесецьк, що розташований в Архангельській області.
Підготовка та запуск відбувалися в атмосфері глибокої таємничості, притаманній для цих «воріт у космос» вже фактично з початку 2026 р.
Ще 10 липня розпочалася операція прикриття, основним елементом якої став випуск низькі фальшивих NOTAM – попереджень про закриття зон повітряного та морського просторів, в середині яких мають падати відпрацьовані елементи (ступені та обтічники) ракети-носія з супутниками на борту.
Ці повідомлення навмисно були згенеровані так, щоб протягом як мінімум двох тижнів неможливо було вгадати коли (дата та час) та який тип ракети-носія космічного призначення або навіть міжконтинентальна балістична ракета мають бути запущені, з якого стартового майданчику космодрому, по якій траєкторії, та відповідно визначити корисний вантаж (вид космічного апарату та їх кількість).
Крім того, NOTAMи постійно змінювались або відмінялися – так відбувалося до майже 21 години 19 липня коли нарешті був здійснений пуск.
Але про нього, як й 23 березня під час випровадження у космос першої партії «Рассвєтів-3», - ані Міноборони московії, бойові розрахунки якого безпосередньо забезпечували всі процедури підготовки та запуску, ані Роскосмос, який тоді лише через пару тижнів рапортував про це кремлівському диктаторові – знову всі нібито набрали води до рота.
Лише після розгортання космічних апаратів на орбіті та взяття їх в управління, розробник цієї системи супутникового зв’язку компанія «Бюро-1440» оголосила про успіх, тоді як американська система стеження за космічною обстановкою їх виявила та класифікувала – можна стверджувати, що й цей етап фсбешної операції знов пройшов бездоганно.
Відомий дослідник російського військового космосу Bart Hendrickx роз’яснює всю цю гру наступним чином:
«Don't forget that Ukrainian drone attacks on Plesetsk didn't begin until December last year with the launch of Obzor-R, so this is a relatively new threat. Since another drone attack on Plesetsk took place on the day of the first Rassvet-3 launch in March, Russia appears to have done everything it could to sow confusion over the launch date of the second batch.» (переклад - Не забувайте, що українські атаки безпілотників на Плесецьк почалися лише в грудні минулого року з запуском космчного апарату «Обзор-Р», тож це відносно нова загроза. Оскільки ще одна атака дрона на Плесецьк відбулася в день першого запуску «Рассвет-3» у березні, Росія, здається, зробила все можливе, щоб посіяти плутанину щодо дати запуску другої партії.)
Але виникає питання – чи був той хлопчик, пардон, дрончик !?
Перше твердження ґрунтується на повідомленні, розміщеному на одному тамошньому регіональному ресурсі, про те, що місцеві мешканці натрапили ЗА ПЕРИМЕТРОМ космодрому (площа майже 1800 кв км) на залишки двох сверхмалих літальних апаратів після запуску 25 грудня 2025 р. радарного супутника «Обзор-Р», що належить Роскосмосу (він планувався та повністю задіяний у підтримці агресії, а також ще й використовується на користь Ірану).
Про походження цих уламків інформації не було, тому можна їх розглядати як частину сучасного браконьєрського спорядження (там тайга дуже багата на мисливські ресурси навіть сьогодні), а можна зробити висновок, який призвів до того божевілля з прикриттям, яке наразі супроводжує кожний наступний запуск з Плесецьку (а їх вже було цього року аж шість з різними космічними апаратами військового та подвійного призначення).
Про інший начебто випадок під час запуску 23 березня 2026 р. першої партії «Рассвєт-3» прозвучало з тремтячих вуст їхнього головного по космосу під час доповіді бункерному напередодні Дня космонавтики:
«…наши друзья в кавычках сделали всё, чтобы этот пуск не состоялся. У нас в этот день были попытки прилётов серьёзных по космодрому, но тем не менее совместные боевые расчёты предприятий «Роскосмоса» и Космических войск осуществили заданное.»
