В такому випадку маємо справу з групою тривожних розладів: фобії, селективний мутизм, соціальна фобія тощо. Детально зупинимося на одному з (на мій погляд) найбільш підступних — Генералізований тривожний розлад.
Симптоми
Важливе уточнення: як і всі розлади ГТР має індивідуальний характер (наявний список проявляється повністю або лише частково), однак існує набір стандартних критеріїв для діагностування. Серед яких:
Психологічні с.
Постійне, стійке відчуття занепокоєння, яке часто супроводжується відчуттям, що станеться "щось" погане.
Надмірне обмірковування планів, рішень та того, що відбувається довкола.
Мислення за найгіршим сценарієм, вигадування найбільш катастрофічних наслідків своїх дій.
Сприйняття життєвих труднощів занадто гостро.
Недовіра до світу: бачення загрози усюди, де тільки можливо.
Страх невідомості та помилок, бажання досягти найкращого результату.
Проблеми з концентрацією уваги.
Неможливість розслабитися з постійним відчуттям небезпеки.
Дратівливість.
Відчуття порожнечі та лякливість.
Невпевненість у собі, проблеми з самооцінкою і комунікацією.
Фізичні с.
Проблеми з засинанням та загалом сном.
М'язова напруга, больові відчуття, тремтіння кінцівок, іноді всього тіла, в тому числі "внутрішньо" (що візуально непомітно).
Відчуття втоми.
Головний біль, психогенні запаморочення.
Утруднене дихання, тахікардія, грудка в горлі.
Проблеми з травленням, зокрема синдром роздратованого кишківника.
Збільшене потовиділення та припливи жару.
Перелічені симптоми мають спостерігатися впродовж 6 місяців (на мою думку варто враховувати також інтенсивність прояву і звертатися по допомогу коли відчуваєш в цьому потребу) та не бути пов'язаними з фізичними станами, які викликають схожу симптоматику. Прояви розладу у дітей та підлітків майже не відрізняється, за винятком додаткових симптомів: хвилювання через ймовірність не вписатися у колектив, страх перед відвідуванням школи та позашкільних заходів, хвилювання за близьких, витрачання великої кількості часу на виконання домашнього завдання. Окрім цього люди, які страждають на ГТР часто знаходять заспокоєння в алкоголі або інших видах залежності.
Причини
Не втомлююся повторювати, що психологія/психіатрія молода наука, яка продовжує розвиватися. Розлади своєю чергою мають складну природу виникнення, що призводить до відсутності точної причини їх виникнення. ГТР це також не обійшло стороною. Проте серед найбільш ймовірних причин згадується:
Хімія мозку
Певні дослідження стверджують, що тривожність пов'язана зі зміненою хімією мозку. Якщо шляхи, які з'єднують певні ділянки мозку, не працюють належним чином, можуть виникнути проблеми, пов'язані з настроєм або тривогою. Однак неясно, чи тривога спричиняє фізичні зміни, чи фізичні зміни спричиняють тривогу.
Фактори навколишнього середовища
Травми і стресові події на кшталт пережитого насильства, смерті близької людини, розлучення чи навіть зміна роботи/школи або переїзд.
Побічні ефекти ліків
Деякі ліки або зловживання психоактивними речовинами нерідко провокують відчуття занепокоєння.
Медичні стани
Гіпертиреоз, який підвищує рівень гормонів, інші стани. Наявність хронічного захворювання, що викликає постійний біль.
Наявність факторів ризику
‐ Генетика. Попри те, що генів тривожності не виявлено вважається, що ваша сімейна історія може впливати на розвиток ГТР. Через спосіб життя сім'ї або загалом оточення.
- Стать. По статистиці існує невелике відхилення захворюваності у бік тих, кому при народженні було присвоєно жіночу стать.
- Особистість. Такі риси особистості, як емоційна чутливість, сором'язливість, насторожене відношення до світу та замкнутість у дитячому віці відіграють не останню роль у схильності до розладу. Також до цієї категорії можна віднести певну поведінку: звичка постійно перейматися уявними тривогами і розкручування проблем до абсурдного рівня привчає мозок програвати вище вказане на постійній основі.
