Анні Бірó інтерпретує вбивство своїх новонароджених дітей матерями як спробу стерти будь-який слід втраченої любові від їхніх власних мам. В історії таких жінок їхні мами найчастіше постають як жахливі, нездатні піклуватися та любити. Схильні до страждання та позбавлені бажань.
Діти матерів-убивць розглядаються цими жінками як заповнені тим самим стражданням, яке пережили й вони у своєму дитинстві, та нездатні виправдати їхні очікування щодо любові, яку вони так і не змогли отримати.
Окрім цього, важливо додати, що такі жінки, як правило, не здатні ідентифікувати себе (ототожнювати) ані з дитиною, про яку турбуються, ані з материнською фігурою, яка турбується про немовля. Чи то через нестачу такого досвіду, чи то через саму нездатність до ідентифікації.
August 12, 2026 53
