‼️ Побачив відео, яке реально вразило своєю байдужістю ‼️
У ньому хтось обурюється тим, що у школах кожного дня проводять хвилину мовчання в пам’ять про загиблих воїнів. Називають це «дресируванням», «змушуванням» і навіть «дурістю». І я не можу залишитися осторонь.
Як військовий, як людина, яка бачила смерть побратимів, яка знає, як боляче втрачати друзів і яка кожного дня ризикує своїм життям – я скажу вам прямо: ці слова ображають. Вони ображають не тільки мене чи тих, хто зараз воює, а й пам’ять кожного, хто загинув, захищаючи нашу землю.
Ці люди не просто «померли». Їх вбили. Вони віддали свої життя, щоб ви могли жити у своїх будинках, ходити до школи, спокійно говорити українською, планувати майбутнє. Щоб ваші діти не знали, що таке війна. Вони поклали свої життя за те, щоб ви могли дозволити собі навіть обговорювати, «треба чи не треба» хвилина мовчання.
І що, навіть ці 60 секунд вдячності для вас забагато? Це для вас «тупо»? Виховання пам’яті й пошани – це не дресирування. Це формування суспільства, яке поважає своїх героїв і розуміє ціну свободи. Бо якщо ми не будемо пам’ятати, то це суспільство перетвориться на безлику масу, яка забула, за що й за кого воювали, хто поклав життя за їхнє майбутнє.
Зараз на фронті хлопці й дівчата щодня гинуть. Їхні матері отримують похоронки. Хтось ніколи не повернеться до своєї сім’ї. А хтось втратив кінцівки, здоров'я, можливість нормально жити. І ви серйозно вважаєте, що хвилина тиші на їхню честь – це «дресирування»?
Це не просто неповага – це відвертий цинізм і байдужість. І поки ми тут, на передовій, робимо все, щоб ця війна закінчилася нашою перемогою, хтось у тилу дозволяє собі знецінювати нашу боротьбу.
Якщо не хочете вшановувати загиблих – хоча б не зневажайте їхню пам’ять. Бо якраз завдяки їм ви ще маєте право на свій голос.
🇺🇦 Пам’ятаймо своїх героїв. Вони цього заслуговують.
