29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули, боронячи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Це день тиші, у якій особливо виразно звучить слово «дякуємо».Пам’ятаймо: за кожним жовто-блакитним стягом на кладовищі – передчасно обірване людське життя і цілий всесвіт любові, мрій і планів, який назавжди змінився. За кожним – конкретна родина, яка втратила найдорожчу людину, біль, якого не виплакати, і час, який не здатен його вилікувати.
І водночас за ними – Україна, яка продовжує жити, працювати, боротися й берегти свою землю.Вони віддали найдорожче – власне життя – за наше право бути вільними.
Тож у кожній хвилині свого життя, у кожному вчинку й думці не забуваймо, якою ціною виборюється ця свобода. Звіряймо свої вчинки з цінностями, які вони захищали. Бережімо Україну – саме так, як хотіли цього її найкращі сини й доньки, які тепер тримають над нею небо.
Світла пам’ять. Вічна шана. Незабутній подвиг.
