Сьогодні (ох, вже вчора) виповнилося 4 роки студії настільних ігор boardova — компанії, до якої всі ці роки я спрямовую левову частку своїх творчих (і не тільки творчих) зусиль.
Озираючись назад у 2022-й, можу чесно сказати, що навіть не уявляв, де ми опинимося у 2026-му. Зокрема, через те, що війна не надто стимулює довгострокове планування, але також і тому, що важко було б повірити, що ми досягнемо того, чого досягли сьогодні.
Чи міг я уявити, що стану розробником ігор? Міг. Бо я придумував їх ще з дитинства, навіть не розуміючи, як вони мали б працювати. І практично на кожному етапі мого життя я так чи інакше був причетний до цієї сфери, роками шукаючи своє місце в ній. Гравець, майстер, перекладач, редактор. Автор. Розробник у студії.
І знаєте, як виявилося, важливо не просто займатися улюбленою справою. Справді важливо займатися нею з однодумцями. З людьми, готовими віддаватися ній не менше, а навіть більше, ніж ти. Так от, boardova — це, перед усім, такі люди. Ті, хто підставляє плече (або хапає мене за комір) і допомагає рухатися вперед, навіть якщо я загубився й зневірився. Ті, хто знає свою справу й робить її, хай би як не складалися обставини.
Наша перша гра, «Арідник», пройшла Кікстатер і вже невдовзі опиниться на полицях магазинів по всьому світу. Наша друга гра «1984» вже відправилася в друк, тож англомовний реліз також мав би відбутися цього року. Ще дві гри (поки не можу сказати які), вже готуються до друку, а ще одна — в активній розробці.
Нарешті вийшла наша локалізація Вампірів – НРГ, яка багато в чому сформувала мене як творчу особистість. І, сподіваюсь, це буде не остання наша локалізація.
Я не знаю, як все складатиметься далі. Якщо війна чомусь мене навчила, так це тому, що треба не планувати, а робити. Конкретні дії кожного, бляха, дня. Бо минуле не виправити, майбутнє – не передбачити. Лишається тільки сьогодення.
Бо саме сьогодення визначає цінність минулого й вектор майбутнього.
Дякую вам. За довіру, підтримку й натхнення.
