Мізу читає

— На що дивишся?
— На Майкла, — промовила.
Слоун хвилинку спостерігала за мною, як археолог вивчає настінні малюнки.
І, зважаючи на те, як працює її мозок, ймовірно, їй легше було б прочитати ієрогліфи.
— Ти з Майклом, — повільно мовила Слоун.
— Між мною й Майклом нічого немає, — випалила я.
Слоун ледь помітно схилила голову набік.
— Ти з Діном?
— Між мною і Діном немає нічого.
Слоун ще із секунди три спостерігала за мною, а потім випалила.
— Здаюся.

— Я володію джиу-джитсу, — бурмотіла дівчина. — І з огляду на те, що я зрозуміла, конкретно цей свідок — фахівець з психологічних ігор та тонкого навіювання, а на мене таке не діє. Я розумію мову фактів, цифр та буквального значення слів. А всі тонкі нюанси губляться за перекладу.
Заперечити логіці Слоун ніхто не міг.
— Ймовірно, я зможу навіть образити його без жодних зусиль! — тепер голос Слоун залунав аж надто захоплено. — Якщо все вийде з-під контролю, я, певно, поділюся трохи з ним статистикою про свійських тхорів.