А поки хочу розповісти за аніме яке я люблю вже дуже багато років. Зараз передивилась його знову
«Вовчі діти Аме та Юкі»
Я подивилась його абсолютно випадково, колись існував сайт де ми з батьками дивились усі фільми\аниіме, я там навіть знайшла свій саі в якому малювала багато років.
Зараз цього сайту навіть не існує і здається разом з ним зникла дуже стара українська озвучка цього мультфільму. Я пам’ятаю як тоді здивувалась коли зрозуміла, що дивлюсь його українською.
Коли я подивилась вперше, для мене це була ніжна історія про маму та її незвичних дітей. Моєю улюбленою частиною назавжди є момент де мама - Хана, потрошки ремонтує дім в який вона переїхала з дітьми
Коли помер тато я стала більше звертати увагу на початок історії, де показано як Хана стає вдовою, як моя мама.
В Хані я завжди бачила свою маму, вони дуже схожі за характером, діями та світоглядом. Тому якщо комусь було цікаво якою була моя мама - якоюсь такою…
Я взагалі дуже люблю усі ранні роботи цього режисера, «Дитя чудовиська» також щиро люблю. Навіть трохи сумно, що його останні три фільми мені не зайшли… хоча кожен з них я дуже чекала
Він якось змінив свій підхід до розповіді історій і вони виходять… трохи дивними…
Тому, рекомендую усім подивитись це аниіме, якщо хочете отримати сімейні приємні емоції з нотками суму
