🌷Міцу намагається вижити🌷

От сьогодні й пройшов похорон мами, трохи це все затягнулось, але як вже вийшло. Зате я змогла купити новий хрест, таблички мамі та папі, вінок та батюшку організувати . Хотіла зробити усе більш менш за правилами.

А саме головне я не забула про хліб хд, бо коли було поховання тата, мама забула про хліб, бабуся їй не нагадала а я взагалі не шарила, що він треба, мама тоді розплакалась

Я хотіла намалювати дещо, почала навіть заздалегідь, але було так багато справ, що я не встигла зробити це до похорон. Але щось написати в цей день я все одно хотіла, тому супроводжую цей пост шматочком того, що я почала малювати

Ще раз хочу сказати вам усім дякую за підтримку, бо не думаю, що я змогла б фінансово втілити оці свої забаганки стосовно похорон

а так я в якомусь сенсі заспокоїла сама себе. Батюшка виявився теж дуже приємною людиною

Хотіла ніби написати чогось такого ще… але вже все забула…

Едине, що мабуть хочу розповісти, от я цілий день була в такому… новому досвіді, в такі моменти я завжди дзвонила мамі та розповідала, що да як, і сьогодні цілий день частина мого мозку носила думку, що треба подзвонити мамі та розповісти оце все…

Дізналась ще, що останні місяці мама дуже сумувала за татом, ну тепер можу сказати, що вони нарешті разом, лежать поруч та можуть балакати дуже дуже багато, як вони завжди любили

10.08.2026 29.08.2026

Нові малюнки, на жаль, будуть не скоро, тому хочу повторно опублікувати деякі старі картинки, щоб з ними могли ознайомитись нові люди

Усі 10 років, що я малюю я завжди була не задоволена тим, що роблю, ніколи не могла зрозуміти чого саме я хочу від своїх малюнків. Але останні півтора-два роки я начебто нарешті стала знаходити той шлях, що так довго шукала


Почну з колекції картинок котрі я робила для тікток тренду «500 миль», сам тікток майже ніхто не подивися, але тепер я маю аж 6 сюжетних картинок повʼязаних з Уюе. Маленькі фрагменти з його життя.

Якщо вже я й так розповіла вам про іронію деяких сюжетних моментів які сікась накась стали реальністю для мене. Розкажу вам ще дещо

Країна Уюе - це візуальна суміш Індії та Турції, але саме на неї я ще у році 2019 перенесла події в Україні у 2014 році. Так само хворий сусід не давав життя нормального, але у часи коли Уюе було вже 17 років по сюжету почалась повномасштабна війна, яка потім перейшла в світову

Моє їбало в 22 році уявили?

Він пішов воювати та багато чого пережив у роки війни. А після неї провів у подорожах допомагаючи султану шукати якісь «сновидіння»

Усі люди у цьому світі не бачать снів, вони навіть не знають точно, що це таке. Але існує людина, яка намагається знайти «це».

Коли починається основна історія Уюе вже 8 років подорожував світом, йому вже 30.
За наказом султана він поїхав в іншу країну на чергову шабашку і так став частиною історії

Я би сказала, що усі головні герої в моїй історії - це люди які відчувають себе ще дітьми з тої чи іншої причини.
Кожен з них застряг ментально у своїх підліткових роках, але вони розуміють, що роки минають, тіло старіє а деяким упередженням та думкам треба змінюватись бо їх досвід збільшується.
Вони намагаються навчитися як це «дорослішати».