🌻 29 серпня — день пам’яті наших захисників і захисниць, які загинули за Україну.
Нещодавно мав фасилітацію, де вкотре відчув, наскільки наша пам’ять чутлива й ранима. Думаю, ми лише вчимося бачити свої рани, і вчимось бути чутливими до ран інших, щоб не завдавати нового болю один одному.
Мені здається, в нас ще немає мови і слів, як можна висловлювати те, що ми проживаємо. Тому осмислення війни далеко попереду, поки лише обірвані рефлексії між виживанням і боротьбою.
Тому пам’ятати теж потрібно вчитися. І мене дуже тішить, що сьогодні в центрі нашої уваги не ворог, кількість загиблих, а люди зі своїми історіям. Не лише те, як вони загинули, а те, як вони жили, кого любили й за що боролися, яку музику слухали і які напої пили.
Пам’ять — це від живих для живих.
Сьогодні ми згадуємо їх живими. Плейлистом, стравою, напоєм, букетом соняхів, танцем. Тим, що нам заповідали наші близькі.
Приємних спогадів нам сьогодні, навіть якщо вони віддаватимуть гіркотою втрати.
1August 29, 2026 28
