«Цікаво, що на багато питань, які ми собі задаємо, в нас є відповіді.
Тільки їх треба пошукати
- Де?
- В середині себе.
- Як?
- Сідайте протягом дня десь у затишному тихому місці, дивіться на природу навколо себе.
Подивіться у вікно і знайдіть, побачте те, що ви раніше не помічали.
Важливо, щоб у вас були 3-5 хвилин в день, щоб просто сісти, зробити вдих-видих і подумати про себе. Подумати про те, яку кількість часу вашого власного життя належить саме вам, а скільки іншим людям.
Я даю собі право бути собою.
Я даю собі право жити своє власне життя.
Я даю собі право обирайте те, що правильно і потрібно мені, навіть, якщо велика частина людей не вважає це правильним для мене.
Ми звикли до того (нас так виховували), що хтось із зовні (батьки, вчителі, родичі, друзі) має нам дати цей дозвіл.
І ми постійно чекаємо на нього, але цей дозвіл (жити, кохати, мандрувати) маємо дати собі ми самі.
Недозвіл собі створює всередині нас стиснуту енергію.
І ця невиявлена енергія давить на нас і не дає нам проявитись зараз, в цю хвилину.
А коли ми НЕ ВІДЧУВАЄМО СЕБЕ в теперішньому, тобто тут і зараз – ЦЕ І Є ПРОЯВЛЕННЯ ТРАВМИ»
Автор Тетяна Іванова-Жадан, фототерапевт, фотограф
1May 20, 2024 52 1
