Що ж, я довго думав над цим. Справді довго. І не раз мені закрадалася думка піти, все видалити, зробити вигляд, що все, чим я займався, — неправда, і всім це лише здалося.
На самому початку свого шляху тут я гнався за популярністю, мріяв стати відомим митцем. Але з часом почав втрачати сенс у тому, що роблю.
Та мені гріє душу той факт, що є ті, хто щиро радів тому, що я створював і робив. Мені надто шкода втрачати все те, над чим я кропітливо працював стільки часу.
Я не буду видаляти цей ТГК. Ліпше просто зроблю його архівом — аби душі було спокійніше.
У мене справді залишилося багато світлих і теплих спогадів, пов’язаних із цим усім.
Але мої власні переживання, тривоги й усе інше, що стосується мого особистого життя, дають про себе знати.
