З Днем Незалежності, українці!
Держава – уособлення нашого колективного. В ній відображаються як наші пороки, так і чесноти. Й ключове слово в цьому реченні – «наші».
На Землі було й є багато держав, та лише одна репрезентує українців. Народившись українцями, ми розділили відповідальність за цю країну. Й особливо добре це відчувається зараз, коли кинуто виклик всьому нашому існуванню, а відповідальність відчувається в кожному моменті. Від того, як ти виконуєш свої обов'язки, як керуєш довіреним людьми, як працюєш на оборонному підприємстві, залежить життя багатьох. Так само залежить, чи жити українцям в межах утримуваних рубежів, чи вони будуть вимушені полишати свої землі, відступаючи. Мабуть, вперше ключові питання в цій країні вирішуються не високими чинами, не обраними депутатами та необраними олігархами. Їх вирішує народ. Чи міцний цей народ в тилу й на полі бою, чи сумлінний він у виконанні обов'язків й чи підходить до них з розумом. Найважливіші питання, що є в цій Державі, почали вирішуватися не на засіданнях РНБО, а на ранкових нарадах сотень батальйонів, полків та бригад. Великі начальники можуть допомагати, можуть шкодити, але українська земля утримується не ними. Її тримають всі ті, хто зробив вибір й долучився до оборони.
Наші вороги сильніші за нас й вони бажають наших земель, змочених нашою кров'ю. Вони не пробачають слабкість. Нам не залишається нічого, окрім як до останнього захищати те, що належить нам. Демонструвати впертість. Демонструвати зусилля більші, ніж прикладає ворог. Демонструвати бажання перемогти.
Демонструвати Нескореність.
Демонструвати Незалежність.
З Днем Незалежності, Україно.
