На днях я хотіла запустити робот-пилосос.
Пішла збирати по хаті все розкидане з підлоги. Зайшла до спальні і зрозуміла, що там якось дивно пахне. Трохи пошуків, і виявилось, що єбаНіка стягнула моє шкіряне пальто на підлогу і виблювала на нього своє ранкове мʼясо.
Поки я мила і сушила пальто, робот-пилосос допиздував до коридору, де котячі горщики. Ремарка: я чистила їх зранку, тож з ними все ок.
Закінчивши з пальто, я відчула, що якось дивно пахне вже в усій хаті, але інакше. Коли я вийшла з кімнати, побачила охуєнну картину:
цей технополупокер старанно наярює кракелюри по квартирі.
Кракелюри з гівна.
Коротше, вперше за купу часу Ніці в голову щось йобнуло і вона насрала повз лотка. Цей робокрендель успішно зажував котяче лайно, вимазався весь, і розвіз це візерунками всюди. Всюди блять.
Наступні кілька годин я провела, прибираючи гівноорнаменти з підлоги і миючи всі деталі пилососа.
Вони посушились пару днів. І сьогодні в день Х, коли нарешті можна було запустити той пилосос, я дбайливо зібрала його назад і потішилась, що от нарешті буде чисто. А він взяв і зламався к хуям.
Зараз в сервісі. Мені мають сказати, чи придатний він до подальшого ремонту і життя. Але якщо він вмер, вдавившись какахою і перегрівши турбіну, то бля.