Дезінформація — це не окремі фейки, а система з розподілом ролей
Литовський регулятор оприлюднив дослідження про те, як влаштоване поширення неправди в соцмережах. Висновки корисні й для українських журналістів.
🔹 Платформи мають різні функції: у Telegram ідеї формулюють і тестують, далі відібраний контент іде в TikTok і Facebook — уже адаптований під аудиторію.
🔹 Запустити фейк недостатньо: для залученості використовують мережі фальшивих акаунтів і групи — реальні, захоплені або куплені.
🔹 Шукають тих, хто підхопить. Перемогою кампанії вважається момент, коли наратив підхоплює політик.
🔹 Порада «перевіряй у кількох джерелах» уже не рятує — різні канали координовано повторюють ту саму неправду.
Що радять питати себе перед поширенням:
1️⃣ Чи може бути правдою те, що викликає в мене гнів?
2️⃣ Хто це поширює і яка в нього репутація?
3️⃣ Чи не є це просто тим, що я хочу почути?
Головна пастка: коли контент збігається з нашою позицією, ми перестаємо ставити ці запитання.
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
