Останнім часом дуже багато бачу нормалізації лукізму і гейткіпінгу в косплеї, тому хочеться висловитися на цю тему.
Мене сильно засмучує коли люди які хочуть стати або вже є помітними кріейторами та драйверами комʼюніті не задумуючись кидаються фразами про те, що косплеєри мають виглядати певним чином, бути готовими витрачати на косплей великі суми або мати певні фізичні можливості.
І поки хтось не обурився, уточню - це чудово якщо косплей є мотивацією щоб розвиватися та рухатися вперед (саме так і має бути), чудово якщо ви завжди хотіли піти в зал, знайти більш оплачувану роботу або ідеальний скін-кер рутін, і косплей став до цього поштовхом. Головне те, чого хоче особисто для себе кожен косплеєр (та і загалом кожна людина), що робить нас щасливішими та сильнішими у власних очах, а не те до чого нас схиляє або за що засуджує суспільство.
Косплей це не про відповідність суспільним стандартам зовнішності або нереалістичним стандартам з аніме, ігор та кіно.
Косплей для усіх бодішейпів та типів зовнішності.
Косплеєри (здебільшого) не є акторами та моделями, які мають час та фінансові можливості щоб робити з власної зовнішності проєкт. (Та і на мою думку, навіть актори та моделі не мусять цього робити, і те що ринок вимагає від них подібного, є доволі сумно). І тим більше косплеєри не є малюнками чи 3D моделями, косплеєри це люди чия зовнішність є зовнішністю живої людини, і єдиною умовою для косплею того чи іншого персонажа може бути лише бажання.
Косплей це не про витрату певної суми щоб бути допущеним до звання косплеєра.
Косплей це творче хобі.
Багато з нас вкладають у це і так великі фінанси, а хотіли б і більші, якби на це була можливість, але мета тут саме досягти певного власного стандарту та результату, покращити власні навички, навчитися працювати з новими матеріалами та інструментами, створити той образ який маємо у своїй уяві. Крім того, багато косплеєрів молодші, або люди що мають інші хобі, роботу, життєві обставини тощо. Щоб бути косплеєром достатньо реалізувати власне бачення у власному бюджеті, яким би він не був.
І наостанок, косплей не про те щоб стати персонажем, або бути спроможним на те що можуть персонажі створені за допомогою анімації чи спец-ефектів.
Косплей для людей з будь-якими фізичними можливостями.
Багато хто з нас має хронічні хвороби, фізичні обмеження, інвалідності, фінансові обмеження котрі не дозволяють вільно займатися спортом, або просто не є і не хоче бути фізично спроможним на те, що можуть ігрові персонажі, супергерої чи магічні істоти. Чудово якщо досягнення певного власного образу, співпадає з можливостями і створює бажання та мотивацію для таких досягнень, але хибно очікувати що кожен косплеєр може та має відтворювати здібності своїх персонажів.
Ми як комʼюніті не мусимо підтримувати та пропагувати ті самі токсичні, небезпечні та нездорові стандарти що панують у суспільстві загалом. Косплей, як на мене, завжди був прихистком для людей котрі так чи інакше не погоджуються зі статусом кво, і прагнуть до прийняття власного я, своїх фантазій, творчості і попри все - відмінності. Ми, насправді, зовсім невеличка група людей в порівнянні з широким загалом, і через це маємо великий вплив на наше комʼюніті та рідкісну можливість робити його таким щоб усі відчували прийняття, безпеку та можливість досягати своїх власних цілей та бажань.
Мені би дуже хотілось щоб так це і було.
