«Як влаштований DefTech-бізнес: користувач, покупець, фінансування та закупівлі» - тема, яка набрала найбільше голосів у вчорашньому опитуванні.
Вже готуємо зустріч з експертом, а поки пропонуємо розібрати таку задачу.
Прототип працює. Гроші витрачені. Команда готова рухатися далі. Але військові продуктом не користуються. Де команда могла помилитися?
Це частково пояснює, чому на DefTech-ринку досі недостатньо успішних компаній. Навіть сильна технологія ще не гарантує, що продукт дійде до системного використання й закупівель.
1. Сильні інженерні компетенції закривають лише частину задачі.
Команда може створити складне технологічне рішення, але помилитися з проблемою або сценарієм застосування. Тому важливо підтвердити реальну потребу, зрозуміти, хто користуватиметься продуктом, хто ухвалюватиме рішення про його впровадження і хто його купуватиме.
2. Прототип працює на столі, але не в реальних умовах.
Під час польових випробувань команда стикається з РЕБ, нестабільним зв'язком і живленням, пилом, вібраціями, складнощами з навчанням операторів та ремонтом. Фідбек військових може вимагати змінити конструкцію, програмне забезпечення або навіть сам сценарій застосування.
3. Шлях до закупівлі не продуманий заздалегідь.
Команда створює продукт, але надто пізно з'ясовує, хто формує потребу, хто проводить випробування, які характеристики необхідно підтвердити та за яким механізмом продукт може бути закуплений.
Тому між робочим прототипом і успішною DefTech-компанією лежить значно більше, ніж розробка. Це підтвердження потреби, польові випробування, доопрацювання, виробництво, закупівля та підтримка продукту.
Саме цей шлях - від користувача та реальної потреби до покупця й контракту - розбиратимемо в цьому каналі з тими, хто проходить його просто зараз або вже пройшов.
А як думаєте ви: на якому етапі DefTech-команди найчастіше зупиняються?
