Зокрема, петиція містила і такий абзац: «Крім того, додатковою проблемою є функціонування зупинки «Дворецька». На сьогодні її пасажиропотік є незначним та втратив минулу актуальність. Зупинка приміських потягів на даному пункті призводить до тривалішого закриття залізничного переїзду по вулиці Пересопницькій, що регулярно спричиняє значні затори в центральній частині Рівного, затримки громадського транспорту та ускладнює рух автомобілів, у тому числі екстрених служб».
Напрочуд дивне формулювання, яке жодним чином не відповідає дійсності. Якби Шакирзян та його підлеглі завтали зранку чи під вечір на ту ж таки зупинку «Дворецька», то побачили б там сотні, а то й тисячі пасажирів приміських поїздів, яким було дуже комфортно виходи поблизу ринку, купувати необхідні речі та продукти, після чого потягом вирушати додому в Квасилів, Здолбунів, Костопіль та багато інших населених пунктів області. Та і взагалі, зупинка вважалася дуже зручною. Я і сам постійно сідав там на потяг, коли до війни їхав з роботи у районній раді. Робили це і сотні інших пасажирів, робочі місця яких розташовувалися неподалік. І від жодного з них ніколи ніхто не чув скарг на відсутність якогось огородження. На жаль, ці часи лишилися в минулому.
Відповідь виконуючого обов’язки міського голови Рівного Віктора Шакирзяна на петицію була миттєвою. Він цілком її підтримав, звернувся до «Укрзалізниці» і вже відсьогодні потягти на платформі «Дворецька» більше не зупинятимуться. Навіщо це самій «Укрзалізниці» - сказати важко. Адже, зазвичай, люди користувалися послугами приміських потягів переважно саме для того, щоб заїхати на ринок «Дикого». Тепер же поїзди курсуватимуть зовсім порожніми і без того небагата організація зазнає ще більших фінансових збитків.
Хто ще постраждає від рішення Шакирзяна:
1. Покупці ринку Дикого, особливо пенсіонери. Їм відтепер стане значно важче дістатися місця, де можна закупитися. Очевидно, чиновники думають, що ці люди не проживають у обласному центрі, тож не будуть за них голосувати, а відповідно – їх інтересами можна знехтувати. Але така позиція є як мінімум дивною та помилковою, оскільки в кожного пасажира є родичі у Рівному, які після цього можуть назавжди відвернутися від «рівнеразової» влади.
2. Інші пасажири, що не користуються послугами ринку, але тепер змушені витрачати значно більше часу і коштів, щоб дістатися власної роботи.
3. Підприємці з ринку Дикого. З усього видно, що саме війною проти них і продиктоване це рішення Шакирзяна. Ніхто ж не повірить, що керівництво Рівного просто виконало вимогу ноунейма Атаяна (автор петиції), не розуміючи і не прораховуючи подальших наслідків своїх дій. Війна ця розпочалася не вчора. Згадайте вересень минулого року, коли підприємці з ринку Дикого пікетували пленарне засідання сесії Рівненської міської ради, але депутати проігнорували усі їх вимоги, відмовившись продовжити оренду земельних ділянок на вулиці Здолбунівській.
Кому і навіщо це потрібно?
З усього зрозуміло, що війна між владою Рівного і підприємцями з ринку Дикого ще далеко не завершена. Тож людям, які своєю працею наповнюють бюджет обласного центру варто готуватися до нових провокацій і нових атак на свій бізнес. Самі ж підприємці подейкують, що остаточною метою Шакирзяна та компанії є повне закриття ринку Дикого, або ж перенесення його за місто. І тоді ніхто не здивується, коли на місці торгових рядів з’являться нові багатоповерхівки та торгові центри, що належатимуть наближеним до влади забудовникам. Врешті, цю схему ми не так давно спостерігали з речовим ринком на вулиці Замковій. Історія повторюється?
