Однією з поширених причин судових спорів залишається невнесення ТЦК актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Через це громадяни, які мають законні підстави для виключення з військового обліку або визнані непридатними до служби, продовжують відображатися в реєстрі як військовозобов'язані, що може призводити до проблем під час перевірок документів і на блокпостах.
Порушення полягає у бездіяльності ТЦК щодо актуалізації даних на підставі належно оформлених військово-облікових документів. На практиці територіальні центри нерідко пояснюють відсутність інформації в реєстрі втратою або пошкодженням архівів унаслідок бойових дій.
Втім, судова практика у справах №420/29825/25 та №520/11964/26 свідчить про інший підхід. Суди зазначили, що наявність у громадянина оригіналу військового квитка, тимчасового посвідчення чи іншого військово-облікового документа з належними відмітками та печатками є достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг». Посилання ТЦК на втрату або знищення архівних матеріалів не звільняє їх від обов'язку відновити інформацію та забезпечити актуальність даних державного реєстру.
«Надмірний формалізм» при розгляді рапортів через «Армія+»
Електронне подання рапортів через застосунок «Армія+» не може бути підставою для відмови у розгляді звернення військовослужбовця. Судова практика свідчить, що командування не вправі створювати штучні процедурні перешкоди, якщо право на звільнення або вирішення іншого питання підтверджене належними документами.
На практиці військовослужбовці стикаються з відмовами через нібито порушення порядку підпорядкованості, відсутність резолюції безпосереднього командира або неможливість подати рапорт через технічні особливості системи, зокрема відсутність ідентифікатора (ID) відповідного командира в «Армія+».
У справі №300/416/26 суд визнав таку бездіяльність протиправною. Суд дійшов висновку, що відсутність резолюції безпосереднього начальника або інші формальні недоліки не звільняють вище командування від обов'язку розглянути рапорт по суті, якщо військовослужбовець документально підтвердив підстави для звільнення чи іншого рішення. Створення штучних процедурних перешкод не може обмежувати реалізацію прав військовослужбовця, гарантованих законом.
Звільнення для догляду: проживання родичів за кордоном не є автоматичною підставою для відмови
Однією з найпоширеніших підстав для відмови у звільненні військовослужбовців за сімейними обставинами залишається посилання командування на наявність в особи з інвалідністю інших близьких родичів, які, на думку військових органів, можуть здійснювати догляд.
На практиці ТЦК та командування нерідко виходять із формального підходу: якщо у матері чи батька з інвалідністю є ще один син або донька, навіть за умови їх постійного проживання за кордоном, це розцінюється як наявність іншого члена сім'ї, здатного забезпечити догляд. На цій підставі військовослужбовцю відмовляють у звільненні.
Судова практика формує інший підхід. У справі №500/6897/25 суд зазначив, що вимогу про «відсутність інших членів сім'ї, які можуть здійснювати догляд» слід оцінювати не формально, а з урахуванням фактичних обставин. Якщо брат чи сестра постійно проживають за межами України та об'єктивно не можуть забезпечувати догляд, вони не можуть вважатися такими, що реально виконують цей обов'язок. Для підтвердження цієї обставини можуть використовуватися документи про законне проживання за кордоном (зокрема, PESEL, посвідка на проживання, довідки про місце проживання чи інші офіційні документи). Такий підхід свідчить про перехід судів від формального підрахунку родичів до оцінки їхньої реальної можливості здійснювати постійний догляд.
Пенсійні довідки: ТЦК не мають права на «стелю»
Однією з поширених категорій спорів залишається видача територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку військових пенсій із застосуванням так званої «стелі» — обмеження максимального розміру пенсії.
