🇺🇦 Два роки після Кринок: висновки, які не можна ігнорувати
Сьогодні виповнюється два роки з моменту завершення операції на лівому березі Дніпра в районі Кринок. За цей час з’явилося достатньо інформації, щоб оцінювати її не крізь призму військової пропаганди, а з точки зору результатів, витрат та прийнятих рішень.
1. Стратегічна мета не була досягнута
Початковий задум операції передбачав створення плацдарму для подальшого розвитку наступу на лівому березі та створення загрози Криму. Жодне з цих завдань не було виконано.
Плацдарм проіснував близько дев’яти місяців, однак так і не перетворився на основу для оперативного прориву. Коли стало очевидно, що початковий задум реалізувати неможливо, офіційна риторика змістилася в бік тверджень, що основною метою нібито було виключно стримування російських сил. Таке трактування з’явилося вже після фактичного завершення операції й суперечить заявам, що лунали під час її підготовки та проведення.
2. Ціна операції
За даними журналістських розслідувань, підтверджено загибель щонайменше 262 українських військовослужбовців. Ще 788 вважаються зниклими безвісти. Кількість евакуйованих тіл значно менша за число зниклих, що означає, що доля багатьох бійців досі залишається невідомою їхнім родинам.
Навіть якщо долю частини зниклих згодом буде встановлено, масштаб безповоротних втрат залишається надзвичайно високим для операції, яка не досягла заявлених цілей.
3. Прорахунки військового керівництва
Головна відповідальність лежить на військовому керівництві, яке планувало та продовжувало операцію після того, як стало очевидно, що умов для її успішного проведення немає.
Плацдарм перебував під постійним вогневим впливом, постачання здійснювалося через широкий водний рубіж, ротація підрозділів була вкрай ускладнена, а надійного протиповітряного захисту та можливості розгорнути важке озброєння фактично не існувало.
При цьому операція тривала ще багато місяців, незважаючи на відсутність ознак зміни оперативної ситуації на користь України.
4. Відповідальність офіційних речників
На окрему увагу заслуговує інформаційний супровід операції.
Представники оперативно-стратегічного угруповання «Південь», зокрема Наталія Гуменюк, а також учасники національного телемарафону протягом тривалого часу створювали враження успішного виконання поставлених завдань і стійкого контролю над ситуацією.
Інформація про реальні масштаби втрат, проблеми з постачанням та неможливість подальшого розвитку операції публічно практично не озвучувалася. Значна частина цих даних стала відомою лише після публікації незалежних журналістських розслідувань.
Відповідальність за це лежить не тільки на окремих речниках, а й на системі стратегічних комунікацій, яка фактично підміняла об’єктивне інформування суспільства підтримкою політично вигідної версії подій.
5. Висновок
Кринки продемонстрували, що утримання невеликого річкового плацдарму без стабільної логістики, повноцінного прикриття з повітря, надійної артилерійської підтримки та можливості регулярної ротації перетворюється на операцію на виснаження.
Цей досвід має стати обов’язковим предметом вивчення під час планування будь-яких майбутніх десантних операцій. Ігнорування цих висновків неминуче призведе до повторення аналогічних помилок.
🇺🇦Кринки стали прикладом мужності українських військовослужбовців, але водночас — прикладом невдалого оперативного планування та невідповідності між публічними заявами та реальною ситуацією.🫡
11
2
1
1
1July 17, 2026 4.6K 28
