НЄТ, ЧЕКАЙТЕ. Я не засну, якщо не допишу це:
Я хочу окремо сказати про людей, які були і є поруч зі мною ще задовго до Лєри.
Бо після попереднього поста я зрозуміла, що дуже не хочу, щоб склалося враження, ніби до появи Лєри в моєму житті в мене не було справжніх друзів.
Є люди, з якими ми зараз спілкуємося не так часто, як раніше. У когось своє життя, свої справи, у мене свої. Ми можемо не писати одне одному тижнями, місяцями, а іноді й взагалі майже не спілкуватися протягом року.
А потім раптом хтось пише: «А поїхали в інше місто?», «а поїхали на фест?», «а пішли по каву?».
Або можемо не спілкуватися дуже довго, а потім як ні в чому не бувало списатися, домовитися зустрітися й піти гуляти. Без якихось незручних «ой, ми ж так давно не говорили». Просто продовжуємо спілкуватися так, ніби тієї паузи й не було.
І навіть коли ми не говоримо особисто, ми все одно можемо стежити одне за одним у соцмережах, дивитися, що в кого відбувається, підтримувати реакціями, коментарями чи повідомленнями.
А найважливіше, я все одно знаю, що можу до них звернутися. Що якщо мені буде справді потрібна допомога вони не скажуть: «Ми ж давно не спілкувалися». Вони просто будуть поруч.
Вони також радіють моїм успіхам, підтримують мене, цікавляться тим, що в мене відбувається, можуть вислухати чи допомогти, якщо це потрібно.
І я думаю, що це теж дружба.
Не обов'язково щодня переписуватися, знати кожну деталь життя одне одного чи постійно бути поруч фізично, щоб людина залишалася тобі близькою.
Іноді дружба просто переходить в іншу форму.
Можна вирости, змінитися, роз'їхатися, почати жити зовсім різними життями, рідше говорити і все одно залишатися важливими одне для одного.
Тому я дуже вдячна всім людям, які були і залишаються в моєму житті.
Комусь я можу писати щодня, з кимось можу не спілкуватися місяцями, але я ціную кожного з вас.
Бо кількість повідомлень у чаті чи частота зустрічей для мене ніколи не були мірилом того, наскільки людина важлива.
Мейбі, одна з найкращих речей у дружбі, це знати, що навіть після довгої тиші ви все одно можете просто написати одне одному: «Ну що, коли гуляємо?»
