під час другої світової. Мабуть всі знають, що Шарунас великий друг України і це міг би бути вже третій його фільм про нашу країну з однією акторкою, дуже схожою на його загиблу дружину Катю Голубєву. "Я пережив смерть," - сказав він у відеозверненні, - "Я знаю, що це таке".
І дійсно знає, бо крім дружини у нього також загинула старша донька. Цей пітчинг дійсно відрізнявся бо був емоційним висловлюванням Автора на фоні кадрів майбутнього фільму, зроблених не з ШІ. Я голосувала за цей проект, але він не пройшов.
Ще один гарний пітчинг був у дебютанта з короткометражним фільмом "Радониця"; молодий режисер показав фото своїх дідуся і бабуся на кладовищі під час Радониці, розповів чим важлива для нього ця традиція. До моєї великої радості, фільм пройшов.
Гарні пітчи були також у Максима Наконечного, Жанни Озірної, Валерії Сочивець, Єлізавети Сміт, Альони Шилової, Каті Горностай. Але хочу закликати на майбутнє - пітчитись від серця і тоді вас почують (чого на жаль не сталося з Бартасом). Ще трохи статистики - з 148 прослуханих мною пітчингів у третьому турі я проголосувала "так" за 56, тобто це десь третина.
Весь перелік переможців тут.
Дякую міністерці Тетяні Бережній, що запросила мене в цей проект по востап (я спочатку думала що це скам - не може ж мені писати міністерка!), Андрію Осіпову і всім моїм колегам-експертам, бажаю успіхів всім хто брав участь у проекті як конкурсант (і тим хто переміг і тим хто ні).