Нажаль, або на щастя, але відбувається те, що ми очікували ще три роки тому. Європа поступово починає приходити до того, що вона цю війну не вивезе. Навесні 2023 року я був відібраний для зустрічі з начальником штабу сухопутних військ Франції. Одне з питань, яке ми обговорювали було наступним: «Що стало найбільш неочікуваним на війні?» Тоді я розповідав про те, що більшість чекали, що у 21 сторіччі майже все буде вирішувати техніка, але по факту, саме людський фактор, жива піхота у траншеях є запорукою успіху. Бо якщо твої люди не контролюють певну ділянку, не варто на мапу наносити це місце, як захоплене, чи відвойоване. Генерал відповів, що вони теж це спостерігають і їх хвилює кількість особового складу, яка необхідна для вирішення більшості задач для утримування лінії фронту. Але шлях від військових до політиків, усвідомлення проблеми і певні кроки для її вирішення - величезні і сильно розтягнуті у часі.
НАТО має дуже потужну технічну базу, але зовсім не має нашого досвіду. Їх люди мають за плечима багато міжнародних місій, але всі ці місії повʼязані з роботою в майже ідеальних умовах, коли в тебе тотальна підтримка з повітря, рівна місцевість, яка проглядається до горизонту, інженерні підрозділи розбивають табори, де всі проходи за магнітними картками… і твій противник оснащений в десятки разів гірше за тебе.
НАТО була створена заради економії. Бо простіше розкидати певну суму між величезною кількістю країн і мати одну армію, ніж витрачати постійно купу грошей на власну.
Памʼятаєте всі ці розмови про розвіяний міф другої армії світу, коли мова йшла про расєю? Зараз ми бачимо як розвінчується ще один міф, про потужну армію НАТО. Яка раптом, виявляється, не настільки вже й готова брати участь у справжній війні, бо тут тобі і наваляти можуть. Та й цілісність цієї армії виявилась не такою вже і міцною. Попри всі домовленості, частина цієї армії може несподівано сказати: «Ми пас». А ті одиниці що готові, поки навіть не уявляють на що погоджуються, бо тренажери не розраховані на ті умови і навантаження, що чекають насправді.
НАТО ще тільки на шляху до того, щоб усвідомити, наскільки потужні ЗСУ, які три роки це все вивозять. Але нам це все не допомагає. Ми досі не можемо зрозуміти, який ворог для нас страшніший - расєянє, чи корупція та тотальна брехня військових на керівних посадах, які заради карʼєри продовжують рапортувати про відмінний стан справ.
