Крадена доля
Вікторія Серебрянська
- Ось тобі й раз! Ти що, грунів ніколи не бачила?
Відповісти вийшло далеко не з першого разу:
- Г... гр... гр... грунів? - Я беззвучно хапала ротом повітря.
- Ну так. - Істота примружила на мене одне темно-фіолетове око, геть позбавлене білка і зіниці. - Мешканець планети Грун. Двісті одинадцять років, пари немає, перебуваю в активному пошуку. - Ще одне підморгування: - А ти нічого так, мені подобаєшся!
Я розгублено обвела очима всі шкірясті нарости груна, що ворушилися, наче кожен із них наділений окремим розумом, і, не втримавшись, впала назад, туди, звідки тільки-но піднялася. Стурбований грун нахилився нижче:
- Та ти чого? Це ж жарт! У нас і геном із тобою не сумісний зовсім!
Я ризикнула відкрити одне око:
- Точно?
Усі нарости груну одразу ж обурено заворушилися і потемніли до баклажанового відтінку. Немов від припливу обурення.
- Слухай, ти звідки така неосвічена взялася?
✅ Читати на Букурук:
https://bookuruk.com/book/kradena-dola
#читай_українською
#букурук
#тільки_на_букурук
#читай_онлайн
#книги
#книгиукраїнською
#вир_фантастики
#космічна_фантастика
#любовна_фантастика
#гострий_сюжет
#монстрфан
#авторські_раси
#від_ненависті_до_любові
#складні_стосунки
1September 20, 2026 14
