«Любов»: час говорити конкретно
Наша Ретроспектива підходить до свого кінця, а літо — до осені. Це означає, що прийшла пора для «Любові», і вона неодмінно станеться в «Жовтні».
Мабуть, не варто ставити питання «що таке любов?», доки не прийде старість, а з нею і час говорити конкретно. Що юність може сказати про любов? Кілька банальних рядків поезії, пара кумедних істерик як наслідок (або причина) безумних витівок. Сказане в юності про любов завжди вульгарне.
У старості зникає все необовʼязкове і зайве. Кожен рух виснажує і вимагає зусиль, а значить, більше не до гри на публіку. Сама публіка, власне, опиняючись перед старістю, перед самим кінцем, робиться вражаюче скромною. Займає нарешті відведене їй від початку місце.
«Мені давно подобалося просте кіно — начебто просто зроблене. Ганеке, «Любов» — для мене це ідеал. Дуже страшний фільм і так мізерно зроблений, без жодних тортур і катаклізмів, — просто людське життя» — казала Кіра Муратова.
Спеціально для зйомок у цьому фільмі Жан-Луї Трентіньян відновив акторську карʼєру, щоб втілити на екрані «Любов» разом із не менш легендарною Емманюель Рівою. Стрічка отримала «Золоту пальмову гілку» в Каннах, а також «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
Раніше на сайті «Краю» ми публікували текст Поліни Опрі про цю картину:
«Любов» — не історія про те, що любов переможе смерть. Ганеке не іронізує над глядачем, а швидше доводить назви до межі їхньої ясності, коли слова, почуття, стосунки перестають функціонувати як щось самоочевидне. Де проходить межа між грою та жорстокістю, любов’ю та втратою, видимим і прихованим — і чи можна взагалі провести її остаточно?
Цілком текст читайте за посиланням.
До речі, «Любов» — це ще не фінал. Відомо, що всяка хороша картина завершується «Геппі-ендом».
підписатися | наш сайт
13
4
2
1
1August 22, 2026 522 11
