anetevchuk

*(сила, слабкість, можливість, небезпека).
його зазвичай використовують для оцінки внутрішніх та зовнішніх чинників для бізнес-проектів.

в нашому випадку орієнтується на прояснення ситуації для прийняття найбільш оптимальних рішень через обʼєктивне бачення своїх ресурсів й можливих ризиків.
+ прекрасний спосіб саморефлексії і алгоритму думок під час кризи;

так яро, що протягом року я прикладала всі можливі зусилля для видозміни цієї моєї «природи».
світ, у свою ж чергу, підкидував все більше канонічних подій, участь у яких я не могла попросту відкласти чи забити.
і це принесло значні плоди.

я сміливіше дію, прийняття рішень не займає пів життя, впевненість пускає коріння. нарешті.

чомусь відчувається, що багато з вас синхронно проходять цей процес зі мною.
вже дописую алгоритм практики, якою користувалась для легшого прийняття рішень - вона ніби розкладає все по поличках, стає ясніше. хоча зараз я і не розписую її так часто, мимоволі помічаю як дію за алгоритмом..ставлю собі потрібні питання й приходжу до єдиного рішення.

не турбуватися думкою інших, відсутністю миттєвих результатів і діяти попри все;
не сіпатися при кожному повідомлені й реакції, вперто продовжуючи стояти на своєму.
підтримувати фокус, не даючи всьому підряд перейняти дорогоцінну увагу. обирати точки концентрації своїх сил, не розчиняючись, а тверезо розуміючи цінність власного ресурсу.

адже прописуючи «вдячності», першочергово вмикається центр логіки, аналізу. не емоцій, тепла, трепету.
(особисто мені) техніка здалась дещо автоматичною, що моментально виключає її дієвість.

мені дозволено займати місце, жити виражаючи всю свою натуру, навіть якщо це не зрозуміють, осудять. мені дозволено бути собою, не вибачаючись, не боючись, що це задіне, розчарує.
мені все ще не всеодно на думку оточення, але я не залежна від неї, адже те, що про себе думаю я, визначає мою поведінку й образ, який я несу.
я не боюсь не виправдати очікувань, навіть власних, бо прибрала всі витончені умови для власного щастя і видихнула…