У суботу ввечері німецька ракета стартувала з норвезького космодрому. Це перший успішний комерційний запуск на орбіту з території континентальної Європи.
В неділю вперше з 1949 року ультраправа партія перемогла на виборах, хоч і земельних.
Обидві події мали б підсилити франко-німецьку співпрацю. Однак, замість єдності відбувається протилежне. Франція та Німеччина дедалі більше розходяться в своїх оцінках ситуації. Значною мірою це очевидно, Макрон – завершує, в травні наступного року, свою президентську каденцію, без жодних планів привести наступника, поки Мерц намагається приборкати свою партію та внутрішню нестабільність Німеччини. Вороги та конкуренти Європи можуть лише зловтішатися.
Юпітер та його космос.
9-10 вересня в Парижі відбудеться Міжнародний космічний саміт. Організований спільно Францією та Німеччиною. Але без участі Мерца, який в понеділок скасував свою поїздку, посилаючись на “насичений графік”, лише через кілька годин після поразки ХДС на виборах у Саксонії-Ангальт.
Участь у саміті приймуть делегації з понад 120 країн – космічні агентства, представники індустрії, вчені, військові. Виступатиме з промовою і голова Єврокомісії, яка презентуватиме першу космічну політику ЄС, а також і «Європейський космічний щит» – план дій, спрямований для захисту супутників ЄС.
Звісно, саміт організований Макроном поспішно, для того щоб закріпити місце Франції в майбутній космічний архітектурі Європи (Politico пише про незрозумілу мету заходу, неузгодженість з головними гравцями галузі тощо). Це сфера, в якій ЄС активно надолужує своє відставання від Китаю та США. І в якій ще існує певна спроба побудувати “федеративний простір взаємодії” шляхом розподілу повноважень між Францією та Німеччиною. Про що країни домовлялися ще влітку. Франція відповідатиме за цивільну інфраструктуру тоді як Німеччина за інфраструктуру подвійного призначення.
На цьому фоні головним руйнівником проекту виступив президент США, який відмовив 4 найбільші американські компанії від участі у саміті. І все через Космічний акт ЄС, який встановлює єдині правила щодо освоєння космосу всередині ЄС, і який змушує американські компанії які надають послуги європейцям також їх дотримуватися. Додатково Франція та Німеччина домовилися добитися виділення європейським компаніям більшої кількості частот для мобільного супутникового звʼязку зокрема через IRIS². З точки зору США всі ці дії спрямовані проти американського Starlink шляхом обмеження доступу та регулювання ринку.
Водночас німці кинули виклик французькій першості в космічній сфері Європи. Франція не стала мовчки спостерігати, як Німеччина тихо і методично заповнює стратегічні ніші – особливо ті, де французи звикли домінувати, як-от забезпечення незалежного потенціалу запусків. Другим важливим полем для конкуренції стала власна глобальна система супутникового зв’язку, над запуском якої німці вже активно працюють.
Франція хоче продемонструвати, що вона є гравцем хоча з обмеженими ресурсами і відстаючими від перебігу подій рішеннями в космічній індустрії і зайняти місце в геополітичній грі на низькому рівні не зачіпаючи реальних проблем. Однак, вже без США.
У найближчі дні на кону стоїть дуже багато, адже хмари, що нависають над європейською космічною політикою, досі досить темні й численні
– заявив прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню під час закладення наріжного каменю нового заводу стартапу MaiaSpace, що займається розробкою багаторазових ракет-носіїв.
«Ізар» – німецька компанія яка з пʼятої спроби таки змогла запустити свою ракету є одним із кількох європейських стартапів, які прагнуть вийти на ринок орбітальних запусків, поряд з іспанською компанією PLD Space та французькою MaiaSpace. Головним конкурентом якої є французька компанія «Аріанеспейс», яка вже давно здійснює свої запуски із заморської території Франції – Французької Гвіани. Компанія «Ізар», що базується поблизу Мюнхена, планує перейти до серійного виробництва ракети «Спектрум» із метою випуску понад 30 одиниць на рік, а також розробляє другий космодром у Канаді.
Суперечність між німецьким та французьким підходами до формування європейських спроможностей загострюється. І вже виходить за класичні сфери танко-літакобудування. Чи стане космос таким же провалом?
Європа завжди поруч
