Channels

Top 100 Trending New

Categories

Crypto Gaming News Entertainment Music Sports Tech Gambling Bots and mini apps Finance Business Education Lifestyle Health Travel Auto Fashion Jobs Dating Deals and shopping

Stickers

Stickers Emoji Themes Wallpapers

Bots Gifts Tools

Currency

$ USD ₽ RUB € EUR ₴ UAH ₸ KZT ₺ TRY zł PLN ₪ ILS AED AED R$ BRL Rp IDR RM MYR ¥ JPY ₩ KRW CN¥ CNY

Theme

Português (Brasil)

Bahasa Indonesia

Беларуская

Українська

Channels Categories Stickers Bots Gifts Tools

Premium Wiki Glossary Legal

Notifications Settings Log in

12 зірок: пост №491 — TG.ME

12 зірок@XIIsterne · 1.9K subscribers Open in TelegramOpen

[media without text]

t.me/XIIsterne/491

7

4

2

July 23, 2026 1.4K 12 7

More from this channel

Ультраправі бояться влади як вогню тому що саме прихід до влади розвінчує ореол навколо їх "альтернативності". Проблеми сучасної держави в Європі лежать в першу чергу не в проблемній ідеології, а в здатності перетворювати рішення на конкретні дії. Ця ситуація викликана багатьма факторами і обговорюється не перше десятиліття і тому не залежить від радикальності політичного керівництва, яке хіба може погіршити ситуацію. «Марш на Берлін», який багато поверхневих коментаторів вважають майже доконаною реальністю для АфД (з певними натягнутими аналогіями до 1930х років у Німеччині), втім, має увесь потенціал не відбутися як такий. АфД концентрує у собі потенціал протестного голосування, в окремих регіонах ФРН окрашений ще і яскравим сентиментом до старої НДР (так звана Ostalgia). Втім, сама по собі Саксонія-Ангальт вирізняється на тлі решти німецьких земель, і підтримка цієї партії (як і будь-якої іншої) в ній ще не створює ніякого плацдарму для голосування за АфД у більш населених та економічно активніших регіонах країни. Радше навіть зворотнє: проблемний регіон голосує протестно, що загалом для будь-якої політичної системи є більше закономірним ніж особливим випадком. Щодо прогнозів як може розвиватися боротьба за крісло премʼєр-міністра цієї землі читайте в розборі на каналі dechat. Чи так потрібно це крісло АфД? Чи працює нормалізація ультраправих проти чи на їх користь? Чи вигідніше партії продовжувати сіяти хаос дибиваючи систему ніж ставати її частиною? 🖼 Європа завжди поруч 474·Sep 7 🇪🇺 Внутрішня політика ЄС – гроші, страх і нові правила гри Цей блок охоплює фінансові питання, інституційні реформи, оборонну стійкість та реакцію на внутрішні виклики у країнах-членах. Бюджет ЄС (Багаторічний фінансовий план він же MFF) перетворюється на головне поле бою всередині ЄС. Тривають надскладні переговори щодо наступного бюджету ЄС. Задачею Ірландії в яких є пошук компромісу або примусу. Для узгодження бюджету проводяться інтенсивні робочі сесії між міністрами країн-членів, Єврокомісією та Європарламентом. Німеччина зібравши коаліцію з ощадливих країн поки рішуче вимагає значного скорочення неймовірно великого дво-трильйонного бюджету. Їм протистоїть блок “друзів згуртованості” на чолі з Італією та Іспанією які намагаються продавити гнучкіші умови повернення “пандемійних кредитів” та новий інструмент спільних запозичень. Однак, поки, всі погоджуються, що питання потрібно вирішити до кінця року. Значні дискусії ведуться і щодо внутрішніх реформ. Першочерговими серед яких є підготовка Союзу до розширення. Обговорюється, як розширений Євросоюз буде приймати рішення та ділити фінансування, щоб не втратити ефективність. І звісно як передбачити гамівні заходи для тих майбутніх членів які раптово, потрапивши всередину можуть пуститися берега. Так єврокомісар з питань розширення сформулювала чотири стовпи реформи: перехідні заходи, внутрішні реформи, запобіжники, поступова інтеграція. Тим часом Німеччина, Франція та країни Бенілюксу запропонували свій шаблон для майбутніх договорів про вступ. Він передбачає посилені секторальні запобіжники (юстиція і внутрішні справи, внутрішній ринок, економічна ситуація), нові запобіжники у сфері економічної безпеки та стійкості до іноземного втручання і тимчасові обмеження права голосу для нових членів. Другим питанням обговорюється реформа системи Зовнішніх відносин ЄС яку очолює Кая Каллас, але яка до сих пір не розмежовує повноваження різних інституцій ЄС. Німеччина разом з Францією запропонували два етапи реформи. Перший – більш ширший – перейти повністю до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю замість одностайності, посилити інструмент “щирої співпраці” – коли рішення блокуються однак є ядро країн які бажають рухатися далі та ввести жорсткіший контроль за ветуванням – країна що його застосовує має назвати «життєво важливі причини національної політики», сьогодні країни посилаючись на цей пункт не зобовʼязані нічого пояснювати. Його підтримали ще 9 країн-членів. Другий – більш інституційний. Пропонує перенести більшість компетенцій Європейської служби зовнішніх дій під контроль Єврокомісії, а значну частину персоналу в новий департамент зовнішніх відносин. Каллас буде компенсовано статусом виконавчого віце-президента Єврокомісії з наглядом за торгівлею, допомогою розвитку та оборонно-промисловою політикою. Місії в рамках CSDP, військовий штаб – лишаються поза структурами Єврокомісії. Схожий прецендент вже був створений фон дер Ляєн коли значну частину близькосхідної політики було виведено зі Служби, створивши окремий DG MENA. Але у разі погодження ця реформа має вступити в дію лише з наступного виборчого циклу - тобто з 2029 року. І звісно питання оборони та безпеки є постійними на порядку денному. Ірландія як острівна держава робить акцент на безпеці морської інфраструктури. Зміщуючи фокус на захист критичної морської інфраструктури (особливо підводних комунікаційних кабелів), розбудову загальноєвропейської стійкості та співпраці у цій сфері на фоні диверсій що проводяться проти ЄС. Ірландія просуває операціоналізацію CISE – платформи обміну морськими даними між державами й агенціями. Також Розпочато імплементацію Космічної стратегії ЄС для посилення оборонних спроможностей та незалежності європейських технологій в космосі. Для захисту демократії в окремих взятих країнах-членах Рада ЄС розглядає ініціативу «Європейський демократичний щит». Цей механізм має реагувати на випадки політичного насильства та радикалізації, що спостерігаються в окремих державах, та покликаний захистити безпечне волевиявлення й участь громадян у житті ЄС. 🖼 Європа завжди поруч 519·Sep 4 🇪🇺 Що зараз відбувається в ЄС? На початку вересня в Євросоюзі розпочався активний політичний сезон. Під головуванням Ірландії Рада ЄС проводить серію неформальних зустрічей на рівні міністрів які мають “прощупати” наскільки амбітним та реальним є політичний порядок денний ЄС. Результати цих кулуарних розмов визначать не лише майбутнє Європи, а й те, скільки підтримки отримає Україна, поки країни ЄС думають як їм втриматися під час бурі, що розпочинається. І вже далі як перетворити цей порядок денний на прийняті ініціативи або підготовати їх для жовтневого засідання Євроради. Зовнішня політика ЄС – кому гроші, а кому реформи? Євросоюз намагається зберегти обличчя глобального гравця, але геополітичні ставки ростуть швидше, ніж бюджети країн-членів. В питанні підтримки України країни-члени шукають додаткові інструменти для забезпечення фінансової стабільності нашої країни (памʼятаємо про кредит в 90 млрд євро), що є вкрай важливим на фоні зростаючої діри в бюджеті. Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща знову підняли питання використання іммобілізованих активів РФ, однак Бельгія проти поки її початкові вимоги щодо поділу відповідальності не виконані. Кая Каллас анонсувала створення нової Групи високого рівня з питань оборони з колишніх політичних і військових керівників держав ЄС, Британії та України. Попри рекордні інвестиції, ЄС «не був достатньо швидким», щоб закрити виявлені прогалини у конвенційних спроможностях. Залучення екс-посадовців потрібне тому, що вони «можуть говорити те, чого ми як інституції не можемо», додала Каллас. Нова група потрібна для того щоб напрацювати звіт з конкретними рекомендаціями, на зразок звіту Драгі. Розширення ЄС залишається найбільш незручним питанням зовнішньої політики ЄС. Беручи до уваги референдум в Ісландії, виборці якої, вирішили не поновлювати процес перемовин з ЄС і залишити відносини на нинішньому рівні (що насправді є досить глибоким), виникає питання як підтримати імідж Союзу в який багаті країни не поспішають, а бідним не дуже раді. Чорногорія рухається за планом завершити перемовини до кінця цього року, Албанія – до кінця наступного року. Україна і з нею Молдова знов чекають зняття вето Угорщини, яка не готова відмовлятися від такого простого інструменту шантажу. Тим часом міністри у справах Європи країн-членів ЄС проводять рутинні зустрічі з представниками країн-кандидатів та потенційних кандидатів. Обговорюються шляхи надання практичної підтримки кандидатам, щоб допомогти їм виконати необхідні для вступу вимоги та втримати курс на євроінтеграцію попри геополітичні виклики. Брюссель відкрито натякає, що шлях до вступу буде довгим і болісним. Країнам доведеться впроваджувати непопулярні реформи попри всі геополітичні складнощі. Так само обговорили міністри закордонних справ і геополітичну стратегію ЄС щоб сформувати консолідований підхід щодо ключових міжнародних криз. Ситуація на Близькому Сході загострюється, і ЄС, разом з ООН, серйозно розглядає можливість відправки туди місії в рамках Спільної політики безпеки та оборони (CSDP). Питання лише в тому, чи вистачить у Європи ресурсів гасити дві великі пожежі одночасно (Україна та Близький Схід). До міністрів ЄС долучилися глави МЗС Канади, Ісландії, Норвегії, Британії та України, держсекретар Швейцарії і голова закордонного комітету Європарламенту. Ірландія називає це найбільшим зібранням міністрів закордонних справ ЄС і не тільки за останні роки. Продовження про внутрішню політику – далі 🖼 Європа завжди поруч 465·Sep 4

🇪🇺🇮🇸 Ісландці не підтримали ідею поновити перемовини про вступ до Євросоюзу! Згідно з результатами – 52.5% проголосувавших не підтримали пропозицію поновити перемовини про вступ до Євросоюзу. Перемовини які були призупинені в 2013 році через незгоду острівʼян з квотами на вилов риби передбачених Спільною рибальською політикою ЄС. В 2015 році заявку було відкликано. Серед головних противників працівники риболовецької галузі та правоцентристські політичні сили. Вони виступають категорично проти втрати національного суверенітету, особливо в питаннях контролю над власними природними ресурсами та економічною зоною. З іншого боку партію прихильників ЄС очолює соціал-демократичний альянс, частина великого бізнесу, проєвропейськи налаштоване міське населення та молодь. Їхня основна мотивація – економічна стабільність, бажання перейти на євро для уникнення коливань курсу ісландської крони, а також зниження процентних ставок. Спільна рибальська політика ЄС передбачає рівний доступ усіх країн-членів до європейських вод і суворе квотування вилову. Для Ісландії, де риба і морепродукти історично є основою експорту (40%) та важливою складовою економіки (12% ВВП та 5% зайнятості), це означало б втрату монополії на вилов і допуск великих флотилій Нідерландів та Іспанії до своїх вод. Більш того рішення про те, скільки риби можна виловлювати біля берегів острова, ухвалювалися б у Брюсселі, а не в Рейк'явіку. Саме тому контроль над власними ресурсами для ісландців виявився важливішим за економічні бонуси від вступу до ЄС. І більш того на острові функціонує одна з останніх китобійних промисловостей у Світі, заборонена в Євросоюзі. Свого часу Ісландія навіть виграла «Тріскові війни» проти Великобританії використавши свій важіль впливу на військову базу США на острові. Базу яка контролювала Фареро-Ісландський прохід, відстежуючи переміщення радянських атомних підводних човнів в Атлантиці, збереження якої для США було важливішим за інтереси британської рибної промисловості. Під тиском Вашингтона Лондон був змушений капітулювати і визнати 200-мильну економічну зону Ісландії (а розпочалося все з 3 миль, цифра в 200 миль пізніше ляже в основу Конвенції ООН з морського права). За час, що минув після розриву ЄС встиг провести реформу Спільної рибальської політики. Посиливши вимоги щодо встановлення квот на вилов які тепер привʼязані до здатності популяції риби відновлюватися природним шляхом. І взявши курс на скорочення надлишкового рибальського флоту та більш активного позбавлення субсидій рибалок які не виконують правила. За останні 10 років флот скоротився на майже 14% (за даними Євростату). При цьому частину рішень щодо правил вилову Брюссель передав на місця щоб краще адаптувати їх до специфіки регіональних морських басейнів. Цей референдум міг би стати початком довгого та складного процесу перемовин. Однак, навіть втомлені від фактичної ізольованості власної економіки рибалки не допомогли, один з яких ще й ветеран «Тріскових війн» в інтервʼю Reuters заявив, що планує голосувати за, щоб «побачити, якої угоди можна досягти», але відмовиться від фінального вступу, якщо Брюссель вимагатиме контролю над ісландськими водами. І звісно навіть агресивна риторика Трампа, який пару разів плутаючи Гренландію з Ісландією або ні – заявляв про потребу мати острів в складі США не переконала острівʼян. Ісландія вже глибоко інтегрована в економіку ЄС через Європейську економічну зону (ЄЕЗ) та Шенгенську угоду, тому процес її вступу міг би відбутися набагато швидше, ніж для інших країн-кандидатів. У квітні єврокомісар з питань рибальства заявив, що у Спільній рибальській політиці «безумовно є простір для гнучкості» і що можливі винятки з правил стануть предметом переговорів з Ісландією. На сьогодні ці перспективи залишаються закритими. Зміна геополітичного ландшафту виявилася недостатньою для того щоб переконати острівʼян піти на поступки щодо своєї риби та відновити свій шлях до Європи. І ЄС не продемострував достатніх прагматичних поступок переможцям «Тріскових війн» для укріплення своїх позицій на Півночі. 🖼 Європа завжди поруч 10.8K·Aug 30

🇪🇺 Новий політичний сезон в Європі майже розпочався. Марокканці в Сеуті. Голова ЦРУ в Москві. Урсула фон дер Ляєн виступає французькою на перших дебатах кандидатів в президенти Франції. Мерц в Берліні збирає лідерів ощадливих країн з метою оголошення походу проти майбутнього бюджету ЄС. 2027 рік стане роком великих виборів в Європі – Франція, Італія, Польща, Греція, Іспанія та декілька інших країн. Тому більшість важливих ініціатив Єврокомісія намагається прийняти до кінця цього року, серед яких погодження рамки майбутнього семирічного бюджету, посилюючи тиск на столиці. Тим часом Франція та Німеччина незважаючи на протиріччя знайшли простір для поглиблення співпраці – передусім в сфері нових технологій, космосу, енергетики, спрощення законодавства і не тільки. Обидві країни навіть спробували поглибити оборонну співпрацю і хоча провалених ініціатив виявилося більше ніж успішних, розпочали спільні ядерні навчання, що може бути найвагомішим елементом майбутньої безпекової архітектури Європи поруч з німецьким Бундесвером (та ЗСУ, звісно). Реформування Європейського Союзу призупинилося через надмірну строкатість інтересів 27 країн-членів. Тому франко-німецька рада отримала новий стимул для роботи – погодження тих змін які були заблоковані на європейському рівні. Чи отримала Європа лідерство, якого потребує перед лицем глобальних викликів? Чи його поглинув декаданс франко-німецьких відносин? Читайте в нашому другому матеріалі про франко-німецьку раду 📩 Та не забудьте підписатися на наш Substack, де знайдете про Європу набагато більше! 🖼 Європа завжди поруч 848·Aug 28

An open web layer over public Telegram — search, stats and channel reading right in your browser, no account, no install.

Not affiliated with Telegram FZ-LLC; all data comes from public sources.

Catalog

Top channels Categories Countries Search

Content

Stickers Emoji Gifts Themes Wallpapers

Help

Tools Wiki Glossary Blockchain Safety Premium Advertisers Advertising

© 2026 TG.ME · G.Media network· Updated 09/05/2026 · v0.2.0 · cd00242

Privacy Terms DMCA & complaints Report a violation